Еволюція підходів до розуміння поняття «право людини на безпеку»: вітчизняна та зарубіжна доктрина

Abstract

У статті досліджено поняття «безпека» як міждисциплінарне поняття в понятійно-категоріальному апараті юридичної науки. Визначено підходи до розуміння даної категорії вітчизняними та зарубіжними дослідниками з точки зору, політики, економіки, соціології, права тощо. Наголошено, що активізація наукового інтересу до проблеми безпеки призвела до виокремлення кількох основних напрямів її дослідження, зокрема: теоретико-методологічне осмислення сучасних підстав проблеми безпеки людини, джерел та передумов усіх видів загроз її існуванню, можливих сценаріїв розвитку суспільних процесів тощо; теоретико-прикладні дослідження найважливіших складових частин проблеми безпеки, таких як економічна, політична, військова, техногенна, екологічна, соціальна та інші види безпеки, тобто всього комплексу питань національної безпеки, що визнаються пріоритетними в будь-якому цивілізованому суспільстві, будь-якій сучасній державі; конкретні дослідження стану соціальних об’єктів у предметному полі проблеми безпеки, визначення параметрів стійкості соціальних систем, можливих структурних де-формацій на різних соцієтальних рівнях, соціальної рефлексії індивіда на дію загроз тощо. Дослідження поняття «безпека» розвивається спочатку в рамках теорії міжнародних відносин і ґрунтується на трьох основних підходах, ідеї яких були закладені ще в Новий час: реалістичний підхід, в основі якого лежать політико-філософські концепції Т. Гоббса, Н. Макіавеллі; ідеалістичний підхід, закладений І. Кантом; інституційний підхід, запропонований Г. Гроцієм. Вивчення еволюції підходів до розуміння безпеки показало, що відбувається розширення предметного поля національної безпеки. Наукові підходи до аналізу безпеки в демократичних державах ґрунтуються на вивченні системних елементів безпеки: інтересів, цінностей, загроз, об’єктів, суб’єктів, інструментів та співвідношення їх змісту з демократичними ідеалами. Комплексний системний підхід дозволяє визначити елементи системи забезпечення безпеки та їхні особливості в політичних системах різних типів, знаходити раціональні та ефективні вирішення питань забезпечення безпеки з урахуванням саме інтересів людини, забезпечення її прав і свобод. Однак під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників у різних типах демократичних режимів формуються такі системи національної безпеки та способи забезпечення, які не завжди відповідають ідеальним уявленням про демократію та захист прав людини. Утім, акцентовано, що нові небезпеки і загрози змушують навіть усталені демократичні держави обмежувати свободи, права людини, відходити від демократичних ідеалів. Відступ від демократичних принципів задля забезпечення безпеки, зрештою, саме створює небезпеки та загрози і для людини, і для суспільства та держави. Тому перед сучасними дослідниками безпеки стоїть завдання пошуку балансу між демократією і безпекою, а також виявлення особливостей її систем забезпечення в демократичних державах.

The article examines the notion of security as an interdisciplinary notion in the conceptual and categorical apparatus of jurisprudence. The article determines the approaches of domestic and foreign researchers to understanding this category from the point of view of politics, economics, sociology, law, etc. It is em-phasized that the intensification of scientific interest to the security issue led to the identification of a few main directions of research on it, in particular: theoretical and methodological comprehension of the modern foundations of the human security issue, of the sources and prerequisites of all kinds of threats to its exis-tence, of the possible scenarios of the development of social processes, etc.; theoretical and applied research on the most important components of the security issue, such as economic, political, military, technogenic, ecological, social and other types of security, that is, the entire complex of national security issues that are recognized as a priority in any civilized society, any modern state; specific research on the state of social objects in the subject field of the security issue, determination of parameters of stability of social systems, of possible structural deformations at various societal levels, of social reflection of an individual on the impact of threats, etc. The research on the notion of security has initially developed within the framework of the theory of international relations and is based on three main approaches, the ideas of which were established as early as the New Age. Scientific approaches to the analysis of security in democratic states are based on the study of systemic elements of security: interests, values, threats, objects, subjects, tools and the correla-tion of their content with democratic ideals. A comprehensive systemic approach allows determining the elements of the security maintenance system and their features in political systems of various types, finding rational and effective solutions to security maintenance issues, taking into account human interests, ensuring their rights and freedoms. However, under the influence of external and internal factors, in various types of democratic regimes, such systems of national security and methods of its maintenance are formed, which do not always correspond to ideal perceptions of democracy and of protection of human rights. At the same time, it is emphasized that new dangers and threats force even established democratic states to limit freedoms and human rights and to derogate from democratic ideals. Derogation from democratic principles for the sake of security ultimately creates dangers and threats for the individual, society and the state. Therefore, modern security researchers face the task of finding a balance between democracy and security, as well as identifying the features of its maintenance systems in democratic states.