ЗЛІСТЬ ЯК ЕМОЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ СИТУАЦІЙ НАСИЛЬСТВА

Abstract

У статті зроблено спробу проаналізувати злість як емоційний компонент динаміки насильницької ситуації. Особливу увагу ми звернули на вивчення злості як детермінанти фізичного насильства серед підлітків. Ситуації насильства завжди супроводжуються занадто сильними емоціями напруги, злості та страху, які створюють певне емоційне поле насильства. Емоції, будучи основними інструментами оцінки ситуації, у випадках неблагополуччя формують готовність захищатися. Фізичне насильство насичене злістю та страхом, що змінюють один одного і зрештою перетворюються на потужну емоційну напругу, що визначає динаміку насильства. У статті окреслено значення злості в ситуації насильницьких проявів та її здатність включити в соціальну взаємодію прояви фізичного насильства. Враховуючи, що найбільш спонтанні, необдумані, швидкі жорстокі реакції насильства притаманні підліткам як необхідна допомога в ситуаціях фрустрації та страху, у листопаді 2020 р. – грудні 2021 р. нами проведено емпіричне дослідження серед підлітків із використанням Google Forms. Загальний розмір вибірки становив 998 підлітків 12-17 років. Наше дослідження щодо ролі емоції злості в ситуаціях насильства серед підлітків дозволило зробити певні висновки. Злість у підлітків проявляється щодо інших в основному вербальною агресією. За результатами дослідження можемо припустити, що підлітки скоріше за все схильні розпізнавати злість у самих себе за поведінковими проявами, тобто постфактум. Реальна демонстрація злості насильством та агресією насамперед пов’язана із вживанням підлітками алкоголю та наркотичних засобів. Найчастіше злість стає детермінантою фізичного насильства в школі та на вулиці. Припускаємо, що саме в цих місцях ситуативна диспозиція чинників, з одного боку, нівелює стримуючі фактори насильства, з іншого боку, перебування в цих місцях передбачає наявність складних соціальних відносин з іншими дітьми, що здатні спровокувати злість. Демонстрація злості через прагнення домінувати може виявитися гіпотетичною і бути спростованою в реальній життєвій ситуації через низку нездоланних перешкод.

The article attempts to analyze anger as an emotional component of the dynamics of a violent situation. We paid special attention to the study of anger as a determinant of physical violence among adolescents. Situations of violence are always accompanied by too strong emotions of tension, anger and fear, which create a certain emotional field of violence. Emotions, being the main tools for assessing the situation, in cases of adversity form a willingness to defend themselves. Physical violence is full of anger and fear, which change each other and with the rest turn into a powerful emotional tension that determines the dynamics of violence. The article outlines the importance of anger in a situation of violent manifestations and its ability to include manifestations of physical violence in social interaction. Given that the most spontaneous, ill-considered, rapid violent reactions of adolescents are necessary to help in situations of frustration and fear, in November 2020 – December 2021 we conducted an empirical study of adolescents using Google Forms. The total sample size was 998 adolescents aged 12-17 years. Our study of the role of emotions of anger in situations of violence among adolescents has led to some conclusions. Anger in adolescents is manifested in relation to others mainly by verbal aggression. According to the results of the study, we can assume that adolescents are more likely to recognize anger in themselves by behavioral manifestations, that is post facto. The real demonstration of anger through violence and aggression is primarily related to the use of alcohol and drugs by adolescents. Anger is often the determinant of physical violence at school and on the street. We assume that in these places the situational disposition of factors on the one hand eliminates the deterrents of violence, and on the other hand being in these places implies the presence of complex social relationships with other children that can provoke anger. Demonstrating anger through the desire to dominate can be hypothetical and be refuted in a real life situation due to a number of insurmountable obstacles.