Екологічне оздоровлення радіоактивно забруднених територій як складова екологічної безпеки

Abstract

Стаття присвячена визначенню змісту екологічного оздоровлення радіоактивно забруднених територій як складової екологічної безпеки. У статті здійснено теоретико-правовий аналіз поняття екологічної безпеки, досліджено основні доктринальні підходи до визначення його змісту та основних складових. Також у статті надано авторське визначення екологічного оздоровлення радіоактивно забруднених територій як складової екологічної безпеки, окреслено мету та завдання вказаного процесу. Авторкою було визначено, що ключовим фактором здійснення ефективного екологічного оздоровлення радіоактивно забруднених територій є забезпечення належного обсягу фінансування. У свою чергу обсяг фінансування заходів щодо екологічного оздоровлення радіоактивно забруднених територій залежить від пріоритетів уряду кожної держави. У разі обмеженого фінансування заходів щодо екологічного оздоровлення радіоактивно забруднених територій урядом держави повинна бути розроблена комплексна стратегія екологічного оздоровлення радіоактивно забруднених територій та об’єктів. Забезпечення фінансування на реалізацію заходів в сфері екологічного оздоровлення радіоактивно забруднених територій повинно відбуватись таким чином, щоб не перекладати тягар на наступні покоління. На основі проведеного аналізу було зроблено висновок про необхідність вдосконалення чинного законодавства України в частині правового регулювання екологічного оздоровлення радіоактивних забруднених територій, а саме закріпленню на законодавчому рівні порядку формування та використання коштів, призначених для припинення діяльності радіоактивно забруднених об’єктів, порядку залучення громадськості до заходів у сфері оздоровлення радіоактивно забруднених територій, ефективних механізмів управління та оцінки розроблених проєктів, оскільки чинна законодавча база України, що регулює питання екологічного оздоровлення радіоактивно забруднених територій в цілому, відсутня. Норми, які містяться в законах, носять локальний характер: вони стосуються лише територій, що постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.

The article is devoted to determining the content of environmental rehabilitation of radioactively contaminated territories as a component of environmental safety. The article carries out a theoretical and legal analysis of environmental security, examines the main doctrinal approaches to determining its content and main components. The article also provides the author’s definition of ecological rehabilitation of radioactively contaminated territories as a component of environmental safety, outlines the purpose and tasks of the specified process. The author determined that the key factor in the implementation of effective ecological rehabilitation of radioactively contaminated territories is the provision of the appropriate amount of funding. In turn, the amount of financing measures for the ecological improvement of radioactively contaminated territories depends on the priorities of the government of each state. In the case of limited financing of measures for the ecological rehabilitation of radioactively contaminated territories, the state government should develop a comprehensive strategy for the ecological rehabilitation of radioactively contaminated territories and objects. Provision of financing for the implementation of measures in the field of ecological rehabilitation of radioactively contaminated territories should be done in such a way as not to transfer the burden to future generations.Based on the analysis, it was concluded that there is a need to improve the current legislation of Ukraine in terms of the legal regulation of environmental rehabilitation of radioactively contaminated territories, namely, to enshrine at the legislative level the procedure for the formation and use of funds intended for the termination of activities of radioactively contaminated objects, the procedure for involving the public in activities in the field of remediation of radioactively contaminated territories, effective mechanisms of management and assessment of developed projects, since the current legislative framework of Ukraine, which regulates the issue of ecological remediation of radioactively contaminated territories in general, is absent. The norms contained in the laws are of a local nature: they apply only to the territories affected by the disaster at the Chernobyl nuclear power plant.