Адміністративна реформа Наполеона Бонапарта. Її зміст та значення

Abstract

Стаття присвячена аналізу історичних аспектів, причин проведення реформи та її наслідків. Був проведений аналіз факторів, які вплинули на розвиток подій, а саме: не здатність тодішніх органів державної та місцевої влади створити та втілити у життя ефективну систему державного управління на всіх рівнях; політичну кризу, яка була спричинена боротьбою різних політичних партій та груп, що в подальшому привело до хаосу у вищих ешалонах влади та характеризувалося постійними змінами серед політичних сил, що в кінцевому результаті паралізувало роботу всього державно-управлінського апарату, і очікувано охопило органи місцевої влади. Розглядається особливості персони Наполеона Бонапарта як ідеолога та реалізатора даної адміністративної реформи, яка базувалася на принципах централізації влади та ефективно працювала на протязі двох століть, практично без суттєвих трансформацій, та продовжу залишатися основою для сьогоднішньої адміністративної системи Французької республіки. Було з’ясовано особливості становлення та функціонування органів державної влади в період консулату (1799-1804 роки), а також розглянуто питання можливості співіснування та взаємодії централізації та децентралізації. Наукову увагу зосереджено на конституційних повноваженнях установ законодавчої та виконавчої влади, їх взаємодії та ефективності роботи. Були визначені основні риси політичного режиму у Франції в період 1799-1815 рр., а саме: домінування виконавчої влади над законодавчою; опора на повноваження керівника виконавчої влади; контроль центральною виконавчою владою системи місцевого самоврядування; придушення опозиції. З’ясувалося, що внаслідок вище згаданого, бонапартистський режим забезпечив політичну стабільність, централізував всю державну систему влади та створив праобраз історичний авторитарного режиму. Було проаналізовано можливість використання певних елементів та ідей, а також врахування недоліків даної реформи, при проведення адміністративної реформи в Україні.

The article is devoted to the analysis of historical aspects, the reasons for the reform and its consequences. An analysis of the factors that influenced the development of events was carried out, namely: not the ability of the then state and local authorities to create and implement an effective system of public administration at all levels; a political crisis, which was caused by the struggle of various political parties and groups, which subsequently led to chaos in the highest echelons of power and was characterized by constant changes among political forces, which ultimately paralyzed the work of the entire state-management apparatus, and expectedly covered local authorities. The features of the person of Napoleon Bonaparte as the ideologist and implementer of this administrative reform are considered, which was based on the principles of centralization of power and worked effectively for two centuries, practically without significant transformations, and will continue to be the basis for today’s administrative system of the French Republic. The specifics of the formation and functioning of state authorities during the consulate period (1799-1804) were clarified, and the issue of the possibility of coexistence and interaction of centralization and decentralization was also considered. Scientific attention is focused on the constitutional powers of legislative and executive institutions, their interaction and work efficiency. The main features of the political regime in France in the period 1799-1815 were determined, namely: the dominance of the executive over the legislative; reliance on the authority of the head of the executive power; control by the central executive power of the local self-government system; suppression of the opposition. It turned out that as a result of the above, the Bonapartist regime ensured political stability, centralized the entire state system of power, and created the archetype of the historical authoritarian regime. It was analyzed the possibility of using certain elements and ideas, as well as taking into account the shortcomings of this reform, when carrying out administrative reform in Ukraine.