Патогенез порушення цілісності анастомоза та програма профілактики при хірургічному лікуванні захворювань ободової кишки

Abstract

Мета. Встановити вплив внутрішньокишкового тиску на цілісність кишкового анастомоза та запропонувати способи профілактики його неспроможності при хірургічному лікуванні захворювань ободової кишки.Матеріали і методи. Вимірювали внутрішньокишковий тиск у 30 пацієнтів методом Вальдмана протягом 72 год після операції – до і після промивання трансанального дренажу (кожні 4 год). Первинна операція – резекція сигмоподібної ободової кишки з формуванням одноствольної колостоми. Відновне втручання виконали через 3 міс із формуванням товстокишкового анастомоза за розробленою методикою (n=17), ручного дворядного товстокишкового анастомоза (n=3), апаратного товстокишкового анастомоза (n=10).Результати. Відзначали зростання внутрішньокишкового тиску протягом перших 24 – 36 год до (5,3 ± 0,1) мм рт. ст. із зниженням протягом наступних 12 – 20 год до (2,1 ± 0,3) мм рт. ст. Через 20 хв після промивання трансанального дре-нажу внутрішньокишковий тиск знижувався на (3,0 ± 1,3) мм рт. ст., а через 3 – 5 год поступово зростав. При застосуван-ні ручного дворядного товстокишкового анастомоза спостерігали його неспроможність (n=1) та анастомозит (n=1); при застосуванні апаратного товстокишкового анастомоза – анастомозит (n=1). У разі порушення загоювання кишко-вого шва підвищувався внутрішньокишковий тиск через 16 – 60 год до (11,4 ± 0,2) мм рт. ст. з піком (16,3 – 17,1) мм рт. ст., який утримувався 12 –18 год. Профілактичні заходи були спрямовані на зниження внутрішньокишкового тиску та усунення сприятливих місцевих і загальних факторів.Висновки. Некорегований внутрішньокишковий тиск у межах 16,3 – 17,1 мм рт. ст. протягом 12 – 18 год призводить до ускладненого перебігу післяопераційного періоду.В основі профілактики лежать прямі і непрямі методи декомпресії міжкишкового анастомоза.

Objective. To establish the impact of intraintestinal pressure on the intestinal anastomosis integrity and to propose a prophy-lactic measures of its insufficiency in surgical treatment of the colon diseases.Маterials and methods. Intraintestinal pressure was measured in 30 patients, using Waldman method during 72 h postop-eratively – before and after the transanal lavage (every 4 h). Primary operation – resection of sigmoid colon with formation ofa one–barrel colostomy. The restoration intervention was performed in 3 mo with formation of a large–bowel anastomosis in accordance to the method elaborated (n=17), hand–made two–layered large–bowel anastomosis (n=3), and the apparatus large–bowel anastomosis (n=10).Results. There was noted the intraintestinal pressure raising during first 24 – 36 h up to (5.3 ± 0.1) mm Hg with its further low-ering during 12 – 20 h down to (2.1 ± 0.3) mm Hg. In 20 min after the transanal drain lavage the intraintestinal pressure have lowered by (3.0 ± 1.3) mm Hg, and in 3 – 5 h – gradually raised. While application of a hand–made two–layered large–bowel anastomosis its insufficiency was observed (n=1) and anastomositis (n=1); and in the apparatus large–bowel anastomosis for-mation – аnastomositis (n=1). While disorder of the intestinal suture healing the intraintestinal pressure have raised in 16 – 60 h up to (11.4 ± 0.2) mm Hg with peak at (16.3 – 17.1) mm Hg, which persisted 12 –18 h. Prophylactic measures were directed towards lowering of intraintestinal pressure and elimination of unfavorable local and general factors.Conclusion. While persisting noncorrected, the intraintestinal pressure in the 16.3 – 17.1 mm Hg borders during 12 – 18 h leads to complicated course of postoperative period.Direct and nondirect methods of decompression of the interintestinal anasto-moses constitutes a basic prophylactic principle for it.