Невиконання батьками обов’язку утримання неповнолітніх дітей: дискусійні аспекти кримінально-правової кваліфікації

Abstract

Стаття присвячена вивченню проблеми кримінально-правової кваліфікації злісного ухилення батьків від утримання непрацездатних дітей. Піддано аналізу склади кримінальних правопорушень, передбачених ст. 164 «Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей» та ст. 166 «Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування» КК України. Звертається увага на подібність безпосередніх об’єктів та кола потерпілих осіб цих складів кримінальних правопорушень. Робиться висновок, що утримання неповнолітніх дітей є складовою обов’язку по догляду за ними, а ст.ст. 164 і 166 КК України співвідносяться між собою як загальна і спеціальна норми. Детально вивчено обвинувальні вироки, винесені за ст. 166 КК, які містить Єдиний державний реєстр судових рішень за період з 2010 по 2023 роки (688 вироків). Наведено випадки помилкової кваліфікації злісного невиконання батьками обов’язку по утриманню неповнолітніх дітей, а також по догляду за ними, як ідеальної сукупності за ч. 1 ст. 164, ст. 166 КК України. Окремо звертається увага на відсутність судової практики засудження батьків за злісне ухилення від утримання неповнолітніх дітей за ч. 1 ст. 164 КК України, що пов’язується із відсутністю жодних конкретних критеріїв ознак злісності. У результаті системного аналізу доктрини кримінального права і правозастосовчої практики запропоновано виключити із ч. 1 ст. 164 КК України таку альтернативну форму діяння як «злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх дітей». Аргументується, що залежно від психічного ставлення винного до суспільно небезпечних наслідків, ухилення батьків від утримання неповнолітніх дітей необхідно кваліфікувати як домашнє насильство (ст. 126-1 КК України) або невиконання обов’язків по догляду за дитиною (ст. 166 КК України).

The article is devoted to the study of the issue of criminal law qualification of the parents’ malicious failure to support their disabled children. The corpora delicti of the criminal offences, provided for by Articles 164 and 166 of the Criminal Code of Ukraine, have been analyzed. Attention is drawn to the similarity of their direct objects and the circle of victims. It is concluded that the support of minor children is a component of the duty of care to them, and Articles 164 and 166 of the Criminal Code correlate with each other as general and special rules. The author examined guilty verdicts under Article 166 of the Criminal Code, contained in the Unified State Register of Court Decisions, for the period from 2010 to 2023 (688 verdicts). The cases of inaccurate qualification of the parents’ malicious failure to fulfill their obligation to support minor children and to take care of them as an ideal set of criminal offences, provided for by Part 1 of Article 164 and Article 166 of the Criminal Code of Ukraine are presented.Attention is drawn to the absence of judicial practice of conviction of parents for a malicious failure to support their minor children as provided for by Part 1 of Article 164 of the Criminal Code of Ukraine, which is related to the absence of any specific criteria of malice. As a result of analysis of the criminal law doctrine and law enforcement practice, the author proposes to exclude such a form of action as “the parents’ malicious failure to support their minor children” from Part 1 of Article 164 of the Criminal Code. The author argues that depending on the perpetrator’s mental attitude to the consequences, the parents’ failure to support their minor children should be qualified as domestic violence (Article 126-1 of the Criminal Code) or a failure to fulfill a duty of care to the child (Article 166 of the Criminal Code).