Співвідношення категорій «право» і «мораль» в контексті здійснення адвокатської діяльності

Abstract

У даній статті аналізуються як спільні риси, так і рис, що розмежовують категорії «право» і «мораль» насамперед через призму специфіки правового статусу адвоката та адвокатської діяльності в цілому. Аналізуються позиції науковців щодо визначення взаємозв’язку між даними категоріями. Акцентується увага на тому, що більшість науковців розглядають такий взаємозв’язок через призму взаємодоповнення інститутів права і моралі як регуляторів суспільних відносин. В рамках даної статті було досліджено співвідношення між категоріями «право» і «мораль» саме через призму професійної діяльності адвоката. Робиться висновок за яким, впроцесі здійснення адвокатської діяльності відбувається збіг (поєднання) правових і суто моральних аспектів (норми права і моралі є нерозривно пов’язаними), а така діяльність за своєю природою повинна сприйматися саме через призму моральності, враховуючи особливу роль моральних засад для професії адвоката (адвокат повинен виходити з більш глибокого розуміння категорій «правосуддя», «справедливість», «честь», «гідність», «добросовісність», «відповідальність» тощо як здійснюючи свою професійну діяльність, так і в повсякденному житті).Звертається увага на те, що адвокат у будь-якій своїй діяльності, у тому числі й у повсякденному житті, повинен неухильно дотримуватися насамперед моральних обов’язків, які на нього покладає його особливий статус (його професія), що в поєднанні з правовими уособлюють його професійний обов’язок, не виконання якого тягне за собою дисциплінарну відповідальність. Для досягнення поставленої мети та розкриття обумовлених завдань, авторами були застосовані характерні для правової науки методи, а саме дослідження проводилося із застосуванням насамперед системно-структурного та порівняльно-правового методів, а також діалектичного методу пізнання правової дійсності.

This article analyzes both the common features and the features that distinguish the categories of «law» and «morality» primarily through the prism of the specifics of the legal status of a lawyer and the lawyer’s activity as a whole. The positions of scientists regarding the definition of the relationship between these categories are analyzed. Attention is focused on the fact that most scientists consider such a relationship through the prism of the complementarity of the institutions of law and morality as regulators of social relations.Within the framework of this article, the relationship between the categories «law» and «morality» was investigated precisely through the prism of the lawyer’s professional activity. A conclusion is drawn according to which, in the process of lawyer activity, there is a coincidence (combination) of legal and purely moral aspects (the norms of law and morality are inextricably linked), and such activity by its nature should be perceived precisely through the prism of morality, taking into account the special role of moral principles for the profession of a lawyer (a lawyer should proceed from a deeper understanding of the categories «justice», «justice», «honor», «dignity», «good faith», «responsibility», etc. both in carrying out his professional activities and in everyday life).Attention is drawn to the fact that a lawyer in any of his activities, including in everyday life, must first of all strictly observe the moral duties imposed on him by his special status (his profession), which, in combination with legal ones, embody his a professional duty, the failure of which entails disciplinary responsibility.In order to achieve the set goal and reveal the stipulated tasks, the authors used the methods characteristic of legal science, and the research itself was conducted using primarily systemic-structural and comparative-legal methods, as well as the dialectical method of learning legal reality.