Правові особливості державно-церковних відносин в Польщі

Abstract

Конституційно-правові засади взаємодії Республіки Польща та конфесій в умовах трансформації політичної системи країни, утвердження демократії, громадянських прав і свобод, зокрема і в релігійній сфері проаналізовано. Систему та ієрархію джерел конфесійного права, серед яких чільне місце належить чинній Конституції Республіки Польща та Закону «Про гарантії свободи совісті та віросповідання» від 1989 р. проаналізовано. Визначено й охарактеризовано основні принципи інституційних відносин між державою та церквами і релігійними організаціями. Зміст та особливості конфесійного права Республіки Польща в умовах демократичних перетворень кінця 1980-х рр. – початку ХХІ ст. досліджено в статті. Встановлено, що цей період був найбільш видатним періодом релігійної свободи в польській історії. На прикладі Польщі переконалися в тому, що механізмами реальної демократизації держави і суспільства, незалежно від конкретної транзитної моделі, є утвердження правової держави на принципах верховенства права, розширення та поглиблення прав і свобод людини, зокрема релігійних, а також формування і зміцнення громадянського суспільства. Основні принципи відносин між державою і церквою в сучасній Польщі визначені в Конституції Республіки Польща від 2 квітня 1997 р. Безпосередньо всі чинні нормативно-правові акти польського конфесійного права, що регулюють відносини між державою та релігійними організаціями, поділяються на два загальні блоки – базові та факультативні. Виокремлено підгрупи нормативно-правових актів, які регулюють відносини між державою і римо-католицькою церквою в Республіці Польща. За статистичними даними, питома вага римо-католиків серед усього населення Польської держави коливається в діапазоні від 86,7% до 95,5%. В статті проаналізовані правові особливості державно-церковних відносин в Польщі. Охарактеризовано особливості функціонування релігійних організацій та церков в країні.