Передумови становлення екологічної освіти і виховання в Україні

Abstract

Стаття присвячена дослідженню передумов становлення системи екологічної освіти і виховання в Україні. Встановлено, що провідною передумовою розвитку екологічної освіти і виховання є діяльність міжнародних інституцій, розробка і впровадження різних офіційних документів щодо досліджуваного питання. Вивчено аспекти діяльності міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО, Міжнародного союзу з охорони навколишнього середовища і природних ресурсів) з проблем екології та розвитку екологічної освіти. Проаналізовано офіційні документи за результатами проведення деяких екологічних форумів, симпозіумів, конференцій: Конференції ООН з проблем біосфери (Париж, 1968), Міжнародної наради в Неваді (США, 1970), Конференції ООН з питань довкілля (Стокгольм, Швеція, 1972), Конференції ЮНЕСКО з питань освіти в галузі навколишнього середовища (Белград, Югославія, 1975), Першої Міжурядової конференції з питань освіти в галузі навколишнього середовища (Тбілісі, Грузія, 1977), Конференції «Проблеми екологічної освіти та виховання в середній школі» (Таллінн, Естонія, 1980), Саміту ООН зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002), П’ятої конференції міністрів «Навколишнє середовище для Європи» (Київ, 2003), Екологічного форуму ООН (Київ, 2021). Встановлено, що головним лейтмотивом усіх доповідей на цих заходах було вирішення завдання дбайливого ставлення до довкілля, необхідності розвитку екологічної культури молодого покоління на різних освітніх рівнях. Визначено пропозиції і рекомендації, які окреслюють шляхи реалізації освітніх практик у галузі охорони навколишнього середовища. Розмежовано поняття екологічної освіти та екологізації системи освіти. Екологічна освіта – це безпосереднє формування екологічної компетентності майбутніх фахівців (передбачає професійну підготовку екологів). Екологізація системи освіти – це формування комплексу знань, умінь та навичок у здобувачів неекологічних спеціальностей, що дозволить їм орієнтуватися при вирішенні різноманітних екологічних проблем і забезпеченні екологічної безпеки. Передбачається формування культури усвідомленого ставлення до навколишнього світу, розвиток ціннісних орієнтацій універсального, загальнолюдського характеру на противагу традиційним, споживчим. Обґрунтовано, що пріоритетним принципом екологічної освіти і виховання є концепція сталого розвитку.

The article is devoted to the study of the prerequisites for the formation of the system of environmental education and upbringing in Ukraine. It was established that the leading prerequisite for the development of environmental education and upbringing is the activity of international institutions, the development and implementation of various official documents regarding the researched issue. Aspects of the activities of international organizations (UN, UNESCO, International Union for the Protection of the Environment and Natural Resources) related to the problems of ecology and the development of environmental education are studied. Official documents from the results of some environmental forums, symposia, and conferences were analysed: the UN Conference on Biosphere Problems (Paris, 1968), the International Meeting in Nevada (USA, 1970), the UN Conference on Environmental Issues (Stockholm, Sweden, 1972), the UNESCO Conference on Environmental Education (Belgrade, Yugoslavia, 1975), the First Intergovernmental Conference on Environmental Education (Tbilisi, Georgia, 1977), the Conference "Problems of Environmental Education and Education in Secondary School" (Tallinn, Estonia, 1980 ), the UN Summit on Sustainable Development (Johannesburg, 2002), the Fifth Ministerial Conference "Environment for Europe" (Kyiv, 2003), the UN Environmental Forum (Kyiv, 2021). It is established that the main leitmotif of all reports at these events was the solution of the task of caring for the environment, the need to develop the ecological culture of the younger generation at various educational levels. Proposals and recommendations that have been identified outline ways to implement educational practices in the field of environmental protection. The concepts of environmental education and environmentalization of the education system are distinguished. Environmental education is the direct formation of environmental competence of future specialists (presupposes professional training of ecologists). Environmentalization of the education system is the formation of a complex of knowledge, abilities and skills in students of non-ecological specialties, which will allow them to orient themselves in solving various environmental problems and ensuring environmental safety. The formation of a culture of a conscious attitude to the surrounding world, the development of value orientations of a universal, all-human character is expected. It is substantiated that the priority principle of environmental education and upbringing is the concept of sustainable development.