Життєтворчість як самоактуалізація і самовдосконалення особистості в процесі соціально-значущої діяльності дитячих громадських об’єднань

Abstract

У даній статті розглядається проблема впливу соціально значущої діяльності дитячих громадських об’єднань на процес життєтворчості зазначеної категорії дітей і підлітків. Особлива увага приділена аналізу життєтворчості як процесу само актуалізації і самовиховання членів зазначених об’єднань. З метою вирішення даної проблеми нами запропоновано психолого-акмеологічний підхід, у якості теоретико-методологічної основи використано теорію діяльнісного опосередкування міжособистісних відносин. Ключові слова: дитяче громадське об’єднання, самоактуалізація і самовдосконалення.

This article considers the influence of socially important activity of children public organizations on the creativity process. Special attention is paid to the creativity process as self-actualization and self-education of members. The author proposed psychological archeological way to solve the particular problem, and the theory of intercessional relationship is used as the theoretical methodological background. Key words: children public organizations, self-actualization, self-improvement.