Пост-ковідний синдром: клінічні прояви та їх особливості

Abstract

РЕЗЮМЕ. Мета роботи полягала в дослідженні найчастіших клінічних проявів постковідного синдрому (ПС) та впливу наявності поширених коморбідних станів на частоту виникнення даного синдрому. Матеріал і методи. Пошук проводили у базах PubMed та Medline. Було використано наступні ключові слова: «post-covid syndrome», «COVID-19», «persisting symptoms», «risk factors», «long COVID». До уваги бралися статті, опубліковані в рецензованих виданнях. Результати. Зважаючи на невеликий час, який пройшов від початку пандемії, кількість проведених дослі- джень ПС є незначною. Більшість із них було проведено за методикою анкетування пацієнтів через певні проміжки часу після завершення госпіталізації (найменший становив 2 тижні, а найбільший – 24 тижні). Проаналізувавши результати деяких досліджень ми встановили, що такі симптоми як загальна слабість, задишка та тривога зустрічалися практично в кожного хворого. Рідше у хворих персистували симптоми кашлю, болю в грудній клітці та інших частинах тіла, порушення сну та уваги. Звертає на себе увагу той факт, що у пацієнтів, які мали принаймні один коморбідний стан, зростав ризик збереження симптомів гострого COVID-19 протягом 8–18 тижнів. Так, пацієнти з ожирінням, цукровим діабетом та респіраторним дистрес-синдромом частіше мали тяжчий перебіг гострого COVID-19 та довшу тривалість персистенції симптомів. Пацієнти старших вікових груп (старше 50 років) частіше мали персистенті симптоми, порівняно з особами у віці 18–34 та 35–49 років. Висновок. Найчастішими симптомами, які зустрічаються при ПС, були загальна слабість, задишка та тривожність. Ці симптоми зустрічалися у всіх вікових групах, але частота їх виникнення та тривалість, імовірно, зростає з віком. Також наявність принаймні одного коморбідного стану збільшувала ризик виникнення ПС.

SUMMARY. The aim – to investigate the most common clinical manifestations of post-covid syndrome (PS) and how comorbid states affect the rate of occurrence of this syndrome. Material and Methods. The search was conducted in PubMed and Medline databases by using keywords in English, listed below. Results. Because not a lot of time has passed from the beginning of the pandemic, there is limited research available on PS. The main body of those studies were conducted by surveying patients after their initial discharge from the hospital (the shortest time being 2 weeks, and the longest – 24 weeks). Analysis of the results of those studies revealed that symptoms, like weakness, breathlessness and anxiety were seen practically in every patient. Cough, pain in the chest and in other parts of the body, problems with sleep and loss of attentiveness were among less persistent symptoms. Notable was the fact that patients with at least one comorbid state, had a higher risk of developing persistent symptoms of acute COVID-19, lasting from 8 to 18 weeks. As such, severe cases of acute COVID-19 and the development of persistent symptoms were frequently seen in patients suffering from obesity, diabetes, and respiratory distress syndrome. Rates of development of lasting symptoms were higher in older patient groups (50+ year old), compared to younger patient groups (18–34 and 35–49 year old). Conclusion. The most common symptoms of PS were weakness, breathlessness, and anxiety. These symptoms were seen in all age groups, but their rate of occurrence and duration presumably increases with patients` age. Having at least one comorbid state, increased the patient’s chances of developing PS.