Розвиток земельних відносин у контексті реформування місцевого самоврядування

Abstract

У даній науковій праці проаналізовано основні особливості та проблеми розвитку земельних відносин у контексті реформування місцевого самоврядування. З`ясовано, що на сьогодні земельні відносини надзвичайно активно прогресують, що в свою чергу потребує дієвих змін в сфері децентралізації, що надасть додаткових можливостей для їх потенційного розвитку та удосконалення. Наведено в тому числі тлумачення сучасного поняття «земельні відносини». Встановлено, що під поняттям «земельні відносини» варто розуміти відносини між державою, суспільством, а також бізнесом, які формуються в процесі реалізації власності, користування та захисту земельних ресурсів. Досліджено, що відносини щодо земельних ресурсів, відіграють одну з головних ролей в суспільстві та в державі загалом. Розкрито повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в сфері земельних відносин. З`ясовано, що до ресурсів територіальної громади слід відносити відповідні відновлювані об’єкти адміністрування, у тому числі простір розташування, озеленення, природні копалини, які мають деяку грошову цінність та в свою чергу можуть бути залучені до певних процесів виробництва спеціалізованої продукції чи наданні послуг, і, як результат, в подальшому збільшувати дохід територіальної громади. Розкрито основні недоліки у вітчизняній системі державного контролю в сфері земельних відносин та визначено найголовніші проблеми земельних відносин у контексті реформування місцевого самоврядування. Встановлено, що основний напрямок актив-ного реформування місцевого самоврядування, відбувається саме у сфері збільшення повноважень відповідних органів в частині формування на практиці прав власності на земельні ресурси, всебічного розвитку земельних відносин, а також здійснення суворого контролю за якістю користування земель-ними ресурсами з наданням права населенню розширених прав щодо контролю та охорони земельних ресурсів. Означені заходи зможуть забезпечити ефективність розвитку території, зберегти якість земельних ресурсів, значно збільшити надходження коштів до місцевого бюджету та покращити рівень суспільного добробуту.

This scientific work analyzes the main features and problems of the development of land relations in the context of local self-government reform. It was found that today land relations are progressing extremely actively, which in turn requires effective changes in the field of decentralization, which will provide additional opportunities for their potential development and improvement. The interpretation of the modern concept of “land relations” is also given. It has been established that the concept of “land relations” should be understood as relations between the state, society, as well as business, which are formed in the process of realization of ownership, use and protection of land resources. It has been studied that relations regarding land resources play one of the main roles in society and the state in general. The powers of local state administrations and local self-government bodies in the field of land relations have been revealed. It was found that the resources of the territorial community should include relevant renewable objects of administration, including location space, greenery, natural minerals, which have some monetary value and in turn can be involved in certain processes of production of specialized products or provision of services, and, as a result, further increase the income of the territorial community. The main shortcomings in the domestic system of state control in the field of land relations are revealed, and the most important problems of land relations in the context of local self-government reform are identified. It has been established that the main direction of active reform of local self-government takes place precisely in the sphere of increasing the powers of relevant bodies in terms of the practical formation of ownership rights to land resources, the comprehensive development of land relations, as well as the implementation of strict control over the quality of use of land resources and granting the population the right to extended rights regarding the control and protection of land resources. The specified measures will be able to ensure the effectiveness of the development of the territory, preserve the quality of land resources, significantly increase the flow of funds to the local budget and improve the level of social well-being.