Д-р. Ірина Люба Горват. Сторінки біографії та вибрана бібліографія

Abstract

Українська історична наука має давні корені й традиції. Вона формувалася і розвивалася не тільки на споконвічних українських землях, які в різні історичні періоди входиди до різноманітних державних утворень, але й далеко за її межами. Чимало видатних українських учених змушені були емігрувати в країни Європи, щоб уникнути репресій у часи царизму та особливо під час встановлення більшовицького диктаторського режиму. Саме з цих причин покинули рідну землю легендарні Михайло Грушевський і Володимир Винниченко, а в демократичній міжвоєнній Чехословаччині виник і розвивався Український вільний університет, у якому працювали визначні історики Дмитро Дорошенко, Олександр Оглоблин, Наталія Полонська-Василенко, Дмитро Антонович, Володимир Кубійович та багато інших. У демократичній Європі вони мали можливість написати й опублікувати фундаментальні історичні праці, які назавжди увійшли до золотого фонду української науки. І як не погодитися з висловлюванням видатного українського історика Ярослава Дашкевича, що «лише там можна було писати вільно». Українські історики в еміграції не лише публікували праці, але й створювали власні «історичні школи», які існують до цього часу. Сьогодні важко собі уявити сучасну історичну науку без ґрунтовних наукових досліджень Івана Ваната, Миколи Неврлого і Миколи Мушинки в Словаччині, Іштвана Удворі в Угорщині, Янка Рамача і Юліана Тамаша в Сербії, Ореста Субтельного і Аркадія Жуковського в Канаді, Петра Стерча і Петра Мірчука в США. Українську історичну науку в Румунії гідно представляє д-р Ірина Люба Горват, яка в ці дні відзначає свій славний ювілей.