Політичне представництво угорців України та українців і русинів Угорщини у дискурсі бінарного порівняння

Abstract

З’ясувавши спільні та відмінні риси політичної репрезентації міноритарних етнічних громад України та Угорщини, автор приходить до наступних висновків. 1. Чисельне представництво меншин є неспівмірним у силу автохтонності та компактного проживання угорців на Закарпатті й практично дисперсного розселення українців і русинів на теренах Угорщини. Відтак дискусії щодо паритетності задоволення етнокультурних потреб меншин у контексті прийняття нового Закону України «Про освіту» (5 вересня 2017 року) втрачають практичний сенс. 2. Українці та русини Угорщини репрезентують парламентський, загальнодержавний, регіональний та місцевий рівні етнополітичного менеджменту та включені в дієву систему представницької демократії 13-ти офіційно визнаних меншин держави; 3. Досвід парламентського представництва, лобіювання угорськомовного автономного територіального округу, електоральна участь та представництво у місцевій владі політичних партій угорської етнічної громади України засвідчує потенціал реального захисту інтересів меншини на регіональному рівні. Етноментальні стереотипи групової самоорганізації, апеляція до політики пам’яті та активна підтримка з боку Угорщини формуюють стабільний електоральний ресурс, рекрутується когорта лідерів думок, які активно включаються в мережу національно-культурних товариств і політичних партій угорської національної меншини. Лідери угорської громади є важливими акторами регіонального політикуму Закарпаття.