Про юридичну ознаку потерпілого від незаконного проведення аборту або стерилізації

Abstract

Статтю присвячено деяким актуальним питанням встановлення ознак потерпілого від злочину, передбаченого ст. 134 КК. Зроблено узагальнений огляд поняття потерпілого в кримінально-правовій науці. Звернуто увагу на те, що учення про потерпілого має міждисциплінарний характер – виокремлюють кримінально-правове, кримінологічне і кримінально-процесуальне поняття потерпілого: 1) кримінально-правове – потерпілий від кримінального правопорушення; 2) кримінологічне – жертва к. пр.; 3) кримінально-процесуальне – потерпілий у кримінальному провадженні. Констатовано, що вітчизняний законодавець безпосередньо вказує на потерпілого від аборту (стерилізації): ідеться у відповідних частинах ст. 134 КК про примушування до аборту або стерилізації без добровільної згоди «потерпілої особи». Висловлено авторське зауваження про те, в контексті відповідальності за незаконний аборт законодавець міг би конкретизовано вказати на жінку, а в другому випадку – альтернативно на жінку або чоловіка. У контексті юридичного порівняння положень ст. 134 КК та ст.ст. 38 і 39 Стамбульської конвенції з урахуванням системного підходу до тлумачення правових актів звернуто увагу на таке: а) у приписах конвенції, коли йдеться про примушування жінки до того, щоб вона зазнала певних дій (каліцтво геніталій), нормативне посилання на її інформовану згоду відсутня; а в разі проведення аборту чи хірургічної стерилізації жінки, за відсутності ознаки примушування, використана ознака попередньої та інформованої згоди або розуміння процедури з боку жінки; б) вітчизняний законодавець передбачив у ч. 2 і ч. 4 ст. 134 КК, відповідно, примушування до аборту / стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи. Піддано аргументованій критиці вітчизняний підхід, оскільки в теорії кримінального права ознака примушування традиційно виключає згоду потерпілого – ці поняття є взаємовиключними. Показано, яким чином згадується потерпілий від досліджуваного злочину в судовій практиці; водночас констатовано невелику кількість вироків, ухвалених за ст. 134 КК.

The article is devoted to some topical issues of establishing the characteristics of a victim of a crime, provided for in Art. 134 of the Criminal Code.A generalized review of the concept of the victim in criminal law science has been made. Attention is drawn to the fact that the doctrine of the victim has an interdisciplinary nature - the criminal-legal, criminological and criminal-procedural concepts of the victim are distinguished: 1) criminal-legal - the victim of a criminal offense; 2) criminological - a victim of the crime; 3) criminal procedure - a victim in criminal proceedings.It has been established that the domestic legislator directly refers to the victim of abortion (sterilization): the relevant parts of Art. 134 of the Criminal Code on forcing abortion or sterilization without the voluntary consent of the “victim”. The author’s opinion is expressed that, in the context of responsibility for illegal abortion, the legislator could specifically indicate a woman, and in the second case – alternatively, a woman or a man. In the context of a legal comparison of the provisions of Art. 134 of the Criminal Code and Art.Art. 38 and 39 of the Istanbul Convention, taking into account the systematic approach to the interpretation of legal acts, attention was drawn to the following: a) in the prescriptions of the convention, when it comes to forcing a woman to undergo certain actions (genital mutilation), there is no normative reference to her informed consent; and in the case of an abortion or surgical sterilization of a woman, in the absence of a sign of coercion, a sign of prior and informed consent or understanding of the procedure on the part of the woman is used; b) the domestic legislator provided in part 2 and part 4 of Art. 134 of the Criminal Code, respectively, forcing an abortion / sterilization without the victim’s voluntary consent. The domestic approach has been subjected to reasoned criticism, since in the theory of criminal law, the sign of coercion traditionally excludes the consent of the victim - these concepts are mutually exclusive.It is shown how the victim of the investigated crime is mentioned in judicial practice; at the same time, a small number of verdicts passed under Art. 134 of the Criminal Code.