Колабораційна діяльність як різновид державної зради (за матеріалами судової практики 2014–2022 років)

Abstract

Стаття присвячена вивченню проблеми колабораційної діяльності як різновиду державної зради. На підставі узагальнення та вивчення судової практики за ст. 111 КК України (352 вироки) у статті відображено корелятивні та генетичні зв’язки між колабораційною діяльністю та державною зрадою як самостійними видами кримінальних правопорушень, передбачених кримінальним законом. Наводиться статистика колаборації громадян України з ворогом на початку окупації Автономної Республіки Крим. Проведено аналіз кримінально-правової оцінки співпраці громадян України з окупантом як державної зради, що мала місце до формального визначення колабораційної діяльності в КК України. Піддано аналізу конкретні прояви колаборації з ворогом в період 2014-2022 рр., зокрема, публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України; добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території; участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території; організацію та проведення заходів політичного характеру тощо. Зроблено висновок, що найбільш поширеним видом колаборації за час окупації Криму є добровільна участь громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора, добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. Звернуто увагу на принципово різну кваліфікацію проявів колаборації на території Криму та окремих районів Донецької і Луганської областей, які починаючи з 7 квітня 2014 року не були під контролем України. Наведено порівняльний аналіз санкцій ст. 111 та ст. 111-1 КК.

The article is devoted to the study of the problem of collaborative activity as a type of treason. Based on the generalization and study of judicial practice under Art. 111 of the Criminal Code of Ukraine (352 sentences), the article reflects the correlative and genetic links between collaborative activity and treason as independent types of criminal offenses provided for by the criminal law. The article provides statistics on the collaboration of Ukrainian citizens with the enemy at the beginning of the occupation of the Autonomous Republic of Crimea. An analysis of the criminal-legal assessment of the cooperation of Ukrainian citizens with the occupier as treason, which took place before the formal definition of collaborative activity in the Criminal Code of Ukraine, was carried out. Specific manifestations of collaboration with the enemy in the period 2014-2022 are given, in particular, public denial by a citizen of Ukraine of carrying out armed aggression against Ukraine; voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory; participation in the organization and holding of illegal elections and/or referenda in the temporarily occupied territory; organizing and conducting events of a political nature, etc. It was concluded that the most common type of collaboration during the occupation of Crimea is the voluntary participation of a citizen of Ukraine in the armed formations of the aggressor state, the voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position in illegal judicial or law enforcement bodies created in the temporarily occupied territory. Attention was drawn to the fundamentally different qualification of manifestations of collaboration on the territory of Crimea and certain districts of Donetsk and Luhansk regions, which, starting from April 7, 2014, were not under the control of Ukraine. A comparative analysis of sanctions under Article 111 and Article 111-1 of the Criminal Code.