Співвідношення потерпілої особи і жертви кримінального правопорушення

Abstract

У статті досліджено актуальні питання співвідношення потерпілої особи у кримінальному праві та жертви кримінального правопорушення в кримінології. Це дозволяє не лише виявити спільні та відмінні ознаки цих категорій, але й краще пізнати їх юридичну природу, визначити перспективи вдосконалення законодавства в зазначеній сфері правового регулювання, а також окреслити межі віктимологічної профілактики злочинів і кримінальних проступків. Встановлено, що в основі кримінологічного терміну «жертва» безумовно знаходиться кримінально-правове – «потерпілий». Під жертвою кримінального правопорушення розуміють передусім потерпілих фізичних осіб, які визнаються такими відповідно до положень кримінального або кримінального та кримінального процесуального законодавства. Хоча окремі кримінологи не обмежуються ними й виділяють інших осіб, яким шкода завдана не безпосередньо, а опосередковано. Жертва кримінального правопорушення характеризується не лише кримінально-правовими, але й іншими ознаками, що не мають кримінально-правового значення. Аргументовано, що основними критеріями розмежування жертви і потерпілої особи є наступні: 1) належність цих категорій до різних характеристик кримінальних правопорушень (кримінологічної та кримінально правової); 2) їм характерні різні ознаки; 3) вони мають різне призначення. Незважаючи на те, що жертвою кримінального правопорушення визнають зазвичай фізичних осіб, об’єктом кримінологічних досліджень повинні бути і юридичні особи, яким в результаті вчинення злочину чи кримінального проступку завдано шкоди. Хоча їх не обов’язково називати жертвами кримінального правопорушення.

The article examines topical issues of correlation between the victim in criminal law and the gestures of a criminal offense in criminology. This makes it possible not only to identify common and distinctive features of these categories, but also to better understand their legal nature, to determine the prospects for improving legislation in this area of legal regulation, and also to outline the boundaries of victimization prevention of crimes and criminal offenses.The author establishes that the criminological term « gestures « is certainly based on the criminal law term «victim». A victim of a criminal offense is understood primarily as an injured individual who is recognized as such in accordance with the provisions of criminal law or criminal and criminal procedure law. However, some criminologists do not limit themselves to them and identify other persons who have suffered damage not directly but indirectly. A victim of a criminal offense is characterized not only by criminal law features, but also by other features which are not of criminal law significance.The author argues that the main criteria for distinguishing between a victim and an injured person are as follows: 1) these categories belong to different characteristics of criminal offenses (criminological and criminal law); 2) they are characterized by different features; 3) they have different purposes. Despite the fact that the gestures of a criminal offense is usually recognized as an individual, the object of criminological research should also be legal entities that have suffered damage as a result of a crime or criminal offense. Although they are not necessarily called gestures of a criminal offense.