Нормативно-правове регулювання допиту медичних працівників як свідків у кримінальних провадженнях: проблеми понятійного апарату

Abstract

У даній статті досліджуються термінологічні проблеми правового регулювання допиту медичних працівників як свідків у кримінальних провадженнях. Для цього проаналізовано кримінальні процесуальні норми, які регламентують допит медичного працівника в статусі свідка, а також положення Цивільного кодексу України, Основ законодавства України про охорону здоров’я та підзаконних нормативно-правових актів (Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України). Встановлено, що п. 4 ч. 2 ст. 65 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) медичних працівників, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю, допитувати в якості свідків не дозволяється. В такому випадку допит можливий за умови звільнення медичного працівника від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. З’ясовано, що станом на сьогодні в українському законодавстві термін «медичний працівник» міститься в декількох підзаконних нормативно-правових актах, і їх зміст не є тотожним; термін «лікарська таємниця» не є формально визначеним, а така складова терміну «лікарська таємниця» як «інтимна і сімейна сторони життя особи» не визначена ні в кримінальному процесуальному законі, ні в будь-яких інших нормативно-правових актах. Зроблено висновки про необхідність вдосконалення понятійного апарату в частині регламентації допиту медичних працівників як свідків шляхом уніфікації та конкретизації термінів «медичний працівник» і «лікарська таємниця», а також внесення змін у п. 4 ч. 2 ст. 65 далі – КПК України.

This article examines the terminological problems of legal regulation of the questioning of medical workers as witnesses in criminal proceedings. For this purpose, the criminal procedural norms regulating the questioning of a medical worker in the status of a witness, as well as the provisions of the Civil Code of Ukraine, the Fundamentals of Ukrainian legislation on health protection, and secondary regulatory legal acts (Rules for prescribing prescriptions for medicinal products and medical products, Instructions on the work of departments (groups, sectors, senior inspectors) monitoring the execution of court decisions of penal institutions and remand prisons, the Procedure for the provision of medical care to those sentenced to imprisonment, the Rules of Internal Procedure of remand prisons of the State Criminal Enforcement Service of Ukraine). It was established that Clause 4, Part 2, Art. 65 of the Criminal Procedure Code of Ukraine (hereinafter referred to as the Criminal Procedure Code of Ukraine) of medical workers who, in connection with the performance of professional or official duties, became aware of an illness, medical examination, examination and their results, intimate and family aspects of a person’s life - about information, which constitute a medical secret, it is not allowed to be questioned as witnesses. In such a case, interrogation is possible on the condition that the medical worker is released from the obligation to keep professional secrecy by the person who entrusted them with this information, to the extent determined by him.It was found that, as of today, in Ukrainian legislation, the term «medical worker» is contained in several subordinate legal acts, and their content is not the same; the term «medical secrecy» is not formally defined, and such a component of the term «medical secrecy» as «intimate and family aspects of a person’s life» is not defined either in the criminal procedural law or in any other regulatory legal acts.Conclusions were made about the need to improve the conceptual apparatus in terms of regulating the questioning of medical workers as witnesses by unifying and specifying the terms «medical worker» and «medical confidentiality», as well as making changes to Clause 4, Part 2 of Art. 65 further - CCP of Ukraine.