Етнічна самоідентифікація українців Закарпаття (результати польових етнографічних студій)

Abstract

Автор твердить, що представники старшого покоління краю в переважній більшості вказують на побутування щодо позначення українського населення Закарпаття етноніму “русини”, культивування “руської” мови. Однак, респонденти не пов’язують таку ситуацію з належністю до іншого (неукраїнського) етносу, а тільки засвідчують відмінності у говірках, історичній долі краю. Представники вікової категорії опитаних 50-60 років вказують на українське буття “русинів Закарпаття” як на закономірний стан речей, єднання в єдиній державі етнографічних складових єдиного етносу. Умови соціалізації респондентів в умовах СРСР спонукають респондентів до відповідей щодо пріоритетності російської мови у спілкуванні з національними меншинами, у виборі російськомовних ЗМІ. Молоде покоління респондентів однозначно ідентифікує себе з українським етносом, відзначаючи про фактор державності, спілкування діалектами української мови. Беручи до уваги результати етнографічного дослідження, автор формулює ряд дискусійних аспектів проблеми етнічної самоідентифікації українського населення краю. Зокрема, в аспекті співвідношення етнологічних дефініцій “етнографічна зона”, “субетнос”, “етнографічна група”. Адже вивчення традиційної культури населення Закарпаття засвідчує наявність етнографічних груп (лемки, бойки, долиняни) та субетносу гуцулів (Рахівський район). Відповідно, можна говорити про рівень етнічної самосвідомості в рамках Закарпатської етнографічної зони. Якщо у гуцулів та бойків вона на рівні українських патріотичних орієнтацій, в долинян нечітко виражена (мадяризація), а в лемків взагалі нівельований (словакізація). Відтак проблема у науковому плані в наступному: яким чином співвідносити примордіальні цінності українського населення краю (аспект традиційно-обрядової культури), інструменталістські та конструктивістські орієнтації та потуги нечисельної еліти русинських громадських організацій області (аспект етнополітичний)? Саме в такому ракурсі перспективне подальше дослідження проблеми етноідентифікації на Закарпатті.