Дилеммы этноидентификации и общественно-политического представительства русинов в Словацкой Республике и на Украине (по результатам экспертного опроса)

Abstract

The article highlights the problem of ethnic identification and socio-political representation of Rusins in Slovakia and Ukraine. The author bases his presentation on the results of an survey among Slovak and Ukrainian experts. The object of research is the Rusin ethnic group of northwestern area in Slovakia (Prešov and Kosice self-governing regions) and Transcarpathian region of Ukraine. According to the survey among Slovak experts, 44% consider Rusins “a separate ethnic group, different from Ukrainians”; the same number of respondents defines Rusins “a sub-ethnic (ethnographic) group of Ukrainians”; 12 % cannot decide on this issue. Most of the respondents in Ukraine (44 %) define Rusins “a sub-ethnic (ethnographic) group of Ukrainian people”; 28 % are convinced that Rusins are representatives of a separate ethnic group, different from Ukrainians; 28 % stated their own options regarding the nature of ethnic identification of Rusins. The vast majority of Slovak experts (52 %) define “rather active” public and political participation of Rusins; 16 % state “active” participation; 16 % define it “rather passive”; 8% – “passive”, 8% were undecided about the answer. The Ukrainian respondent opinions were divided as follows: 48 % consider the public and political participation of Rusins “rather passive”; 28 % – “passive”; 16 % – “rather active”; 4% indicated the “active” role of Rusin national cultural associations with the remark that only older generations are involved; 4 % public and political participation of Rusins was defined as ”ineffective”. Slovak experts emphasized the active work of public and political leaders of Rusin origin Peter Krajnak, Miroslav Lajcak and Peter Medvid’. The respondents from Ukraine named Rusin leaders Yevhen Zhupan and Yuriy Prodan in Transcarpathian regional public and political environment. Keywords: Rusins, ethnic identification, political participation, public movement, national cultural association, political leader, Slovak Republic, Ukraine.

Освещается проблематика этнической идентификации и общественно-политической репрезентации русинов в Словакии и на Украине. Автор строит своё изложение на результатах проведенного им анкетного опроса среди словацких и украинских экспертов. Объектом исследования является русинская этническая группа северо-западной части Словакии (Пряшевский и Кошицкий самоуправляемые края) и Закарпатская область Украины. По результатам опроса, среди словацких экспертов 44 % считают русинов отдельным этносом, отличным от украинцев; столько же опрошеных определяют русинов субэтнической (этнографической) группой украинцев; 12 % не могут определиться в этом вопросе. Большая часть респондентов на Украине (44 %) определяют русинов субэтнической (этнографической) группой украинского народа; 28 % убеждены в том, что русины – отдельный этнос, отличный от украинцев; 28 % констатировали различные варианты относительно этноидентификации русинов. Подавляющая часть словацких экспертов (52 %) общественно-политическое участие русинов определили скорее активным; 16 % констатируют активное участие; 16 % определяют его скорее пассивным; 8 % – пассивным; 8 % не определились с ответом. Мнения украинских респондентов разделились следующим образом: 48 % считают общественно-политическое участие русинов скорее пассивным; 28 % – пассивным; 16 % – скорее активным; 4 % указали на активную роль русинских национально-культурных обществ с замечанием, что речь идёт только о старшем поколении; 4% общественно-политическое участие русинов определили неэффективным. Словацкие эксперты констатировали активную деятельность общественных и политических лидеров русинского gроисхождения Петера Крайняка, Мирослава Лайчака и Петера Медвидя. В закарпатском региональном общественно-политическом пространстве респонденты отметили русинских лидеров Евгения Жупана и Юрия Продана. Ключевые слова: русины, этническая идентификация, политическое участие, общественное движение, национально-культурное общество, политический лидер, Словацкая Республика, Украина.

Висвітлюється проблематика етнічної ідентифікації та громадсько-політичної репрезентації русинів у Словаччині та в Україні. Автор будує свій виклад на результатах проведеного ним анкетного опитування серед словацьких та українських експертів. Об'єктом дослідження є русинська етнічна група північно-західної частини Словаччини (Пряшівський та Кошицький самоврядні краї) та Закарпатська область України. За результатами опитування, серед словацьких експертів тов 44% вважають русинів окремим етносом, відмінним від українців; стільки ж опитаних визначають русинів субетнічною (етнографічною) групою українців; 12% не можуть визначитися у цьому питанні. Більшість респондентів в Україні (44 %) визначають русинів субетнічною (етнографічною) групою українського народу; 28% переконані у тому, що русини – окремий етнос, відмінний від українців; 28% констатували різні варіанти щодо етноідентифікації русинів. Переважна частина словацьких експертів (52%) громадсько-політичну участь русинів визначили скоріш як активну; 16% констатують активну участь; 16% визначають її скоріш пасивною; 8% - пасивною; 8% не визначились із відповіддю. Думки українських респондентів поділилися наступним чином: 48% вважають громадсько-політичну участь русинів скоріш пасивною; 28% - пасивною; 16% - скоріш активною; 4% вказали на активну роль русинських національно-культурних товариств із зауваженням, що йдеться лише про старше покоління; 4% громадсько-політичну участь русинів визначили неефективною. Словацькі експерти констатували про активну діяльність політичних і громадських лідерів русинського походження Петера Крайняка, Мирослава Лайчака та Петера Медвідя. У закарпатському регіональному громадсько-політичному просторі респонденти відзначили русинських лідерів Євгена Жупана та Юрія Продана.