Демократія як інститут народовладдя: національний та міжнародний досвід

Abstract

Суверенний народ здійснює політичну владу через своїх обраних представників. Демократія закладає походження політичної влади в колективну волю громадян і ґрунтується на повазі до їх свободи і рівності. Зрозуміло, що здійснення політичного суверенітету в демократичному суспільстві вимагає, щоб народ дійсно складався з громадян. Демократія, як політичний режим, вимагає, щоб відповідні люди складалися з освічених, автономних і вільних громадян, і щоб суспільство було організовано ліберальним способом, який дозволяє політичну плюралізм, завдяки можливості вільної та відкритої інформації та існування стримувань і противаг. У демократичному суспільстві громадянство також є джерелом соціальних зв’язків. Цим терміном сьогодні називають будь-яку політичну систему, в якій народ є сувереном. Демократія також може описувати форму суспільства, спосіб управління собою, прийнятий організацією або системою цінностей. Громадськість полягає у виконанні індивідом своїх обов’язків перед спільнотою в суспільстві. Вона має на увазі відданість суспільним справам, в силу якої кожен, претендуючи на автономію і свободу, вважає, що повинен інтегруватися в національну спільноту і співпрацювати в суспільному житті. У демократичному суспільстві влада повинна здійснюватися для народу, тобто в його інтересах, в спільних інтересах всього народу, а не в інтересах династій, олігархій або впливових груп. На основі цих основ демократія здійснюється через делегування влади представникам народу, обраним загальним виборчим правом. Виборче право є привілейованим інструментом здійснення влади громадянами. Авраам Лінкольн визначив демократію як «правління народу народом і для народу». Таким чином, керовані є одночасно правителями. Питання в тому, як, делегувавши владу своїм представникам, народ може зберегти контроль?

The sovereign people exercise political power through their elected representatives. Democracy places the origin of political power in the collective will of citizens and is based on respect for their freedom and equality. It is clear that the exercise of political sovereignty in a democratic society requires that the people really consist of citizens. Democracy, as a political regime, requires that the people concerned consist of educated, autonomous, and free citizens, and that society be organized in a liberal way that allows for political pluralism through the possibility of free and open information and the existence of checks and balances. In a democratic society, citizenship is also a source of social ties.This term is used today to refer to any political system in which the people are sovereign. Democracy can also describe a form of society, a way of governing itself adopted by an organization or a system of values.Publicity consists in the fulfillment by the individual of his duties to the community in society. It implies devotion to public affairs, due to which everyone, claiming autonomy and freedom, believes that he should integrate into the national community and cooperate in public life. In a democratic society, power should be exercised for the people, that is, in their interests, in the common interests of the entire people, and not in the interests of dynasties, oligarchies or influential groups. On the basis of these foundations, democracy is carried out through the delegation of power to representatives of the people, elected by universal suffrage. Electoral right is a privileged instrument of exercising power by citizens. Abraham Lincoln defined democracy as «the government of the people by the people and for the people.» Thus, the governed are simultaneously rulers. The question is how, having delegated power to their representatives, can the people retain control?