Процедура розгляду справ конституційної юрисдикції в Україні

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проблем і перспектив правового регулювання процедури розгляду справ конституційної юрисдикції в Україні. Встановлено, що здійснення завдань, покладених на Конституцією і Законом «Про Конституційний Суд України» на єдиний орган конституційної юрисдикції реалізовується у формі судового конституційного процесу, тобто спеціальної судової процедури. На теперішній час, здійснення такої процедури в загальному вигляді передбачено Розділом 2 Закону України «Про Конституційний Суд України» та Регламентом Конституційного Суду. Більша частина судових процедур розгляду справ конституційної юрисдикції визначена на рівні підзаконного акту. Вважаємо, що такий підхід є хибним, оскільки ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З’ясовано, що на процедурні проблеми діяльності Конституційного Суду у частині законодавчого урегулювання розбіжності судової практики, необхідності законодавчої деталізації та конкретизації важливих частин процедурних аспектів діяльності суду звертала свою увагу Венеціанська комісія. Встановлено, що в ряді країн Європи діють спеціальні кодекси конституційної юрисдикції або аналогічні процесуальні закони. Наприклад, Кодекс конституційної юрисдикції Республіки Молдова від 16 червня 1995 року має набагато більш високу якість юридичної техніки ніж аналогічні процедурні норми Закону України «Про Конституційний Суд України». З метою вирішення означеної проблематики у Верховній Раді України нині продовжує розглядатись Проект Закону про конституційну процедуру No 4533 від 21 грудня 2020 року. Підтримуючи основні цілі цього Законопроекту, визначено його істотні недоліки, які нівелюють позитивні новелли, які ним пропонуються. Наголошено, що відповідна законопроектна робота має опиратися на вітчизняну доктрину конституційного права, досвід кодифікації процесуального законодавства інших галузей права та відповідний зарубіжний досвід.

The article is devoted to the study of problems and prospects of legal regulation of the procedure for consideration of cases of constitutional jurisdiction in Ukraine. The author establishes that the tasks entrusted to the single body of constitutional jurisdiction by the Constitution and the Law «On the Constitutional Court of Ukraine» are implemented in the form of judicial constitutional proceedings, i.e., a special judicial procedure. Currently, such a procedure is generally provided for in Section 2 of the Law of Ukraine «On the Constitutional Court of Ukraine» and the Rules of Procedure of the Constitutional Court. Most of the judicial procedures for consideration of cases of constitutional jurisdiction are defined at the level of by-laws. The author believes that this approach is erroneous, since Article 19 of the Constitution of Ukraine provides that state and local self-government bodies and their officials are obliged to act only on the basis, within the limits of their powers and in the manner provided for by the Constitution and laws of Ukraine. It is established that the Venice Commission has drawn its attention to the procedural problems of the Constitutional Court in terms of legislative regulation of the divergence of judicial practice, the need for legislative detail and specification of important parts of the procedural aspects of the court’s activities. It has been established that a number of European countries have special codes of constitutional jurisdiction or similar procedural laws. For example, the Code of Constitutional Jurisdiction of the Republic of Moldova of 16 June 1995 has a much higher quality of legal technique than similar procedural provisions of the Law of Ukraine «On the Constitutional Court of Ukraine». In order to address the above issues, the Draft Law on Constitutional Procedure No 4533 of 21 December 2020 is currently being considered by the Verkhovna Rada of Ukraine. While supporting the main objectives of this Draft Law, the author identifies its significant shortcomings which offset the positive novelties proposed by it. It is emphasised that the relevant legislative work should be based on the national doctrine of constitutional law, the experience of codification of procedural legislation of other branches of law and relevant foreign experience.