Сакрально-архітектурні об’єкти Переяславського скансену: збереження, розвиток, перспективи

Abstract

У статті проаналізовано збереження, розвиток і подальші перспективи функціонування сакрально-архітектурних об’єктів Переяславського скансену в умовах повномасштабної російсько-української війни та післявоєнної відбудови Української держави. Здійснено огляд історії будівництва та функціонування церковних споруд. Охарактеризовано їх архітектурні особливості. Розглянуто обставини музеєфікації. Звернено увагу на особливості співіснування музейних експозицій та культових споруд і сприйняття цього явища відвідувачами. Показано, що у тоталітарну добу внаслідок державної боротьби з релігією було знищено величезну кількість українських сакральних пам’яток, але завдяки подвижницькій діяльності музейних працівників деякі з них вдалося врятувати. Виявлено, що М. Сікорський, М. Жам разом з однодумцями не лише рятували сакральні об’єкти від цілковитої руйнації, а й відновили попередній вигляд пам’яток, тим самим зберігши їх для сучасників і нащадків. Доказано, що те, що не змогла знищити тоталітарна радянська влада, зараз намагається зруйнувати злочинний путінський режим, тому є нагальна потреба провести по можливості 3D-фіксацію всіх історичних і культурно-мистецьких пам’яток в Україні, щоби у разі їх імовірного пошкодження успішно відновити первісний вигляд об’єктів. Доведено, що сакральні пам’ятки є важливою складовою розвитку пізнавальних видів туризму. Аргументовано важливість і необхідність залучення сакральних пам’яток музею і міста Переяслава до туристичних маршрутів. Визначено їх сакрально-туристичний потенціал для розвитку екскурсійно-релігійного туризму. Обґрунтовано ефективне використання сакральних пам’яток для подальшого розвитку туристичного ресурсу. Результати дослідження можуть бути використані музейними працівниками, органами місцевого самоврядування, туроператорами для розробки та обґрунтування перспективних планів оптимізації, удосконалення та розвитку туристичної діяльності на основі сакральної спадщини музею задля його популяризації на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг.

The article analyses the preservation, development, and further prospects of the functioning of the sacred and architectural objects of the Pereiaslav open-air museum in the conditions of the full-scale russian-Ukrainian war and the post-war reconstruction of the Ukrainian state. A review of the history of the construction and operation of church buildings was carried out. Their architectural features are characterised. The circumstances of museification are considered. Particular attention is paid to the peculiarities of the coexistence of museum exhibits and religious buildings and the visitors' perceptions of this phenomenon. It is shown that during the totalitarian era, as a result of the state struggle against religion, a huge number of Ukrainian sacred monuments were destroyed, but thanks to the ascetic activities of museum workers, some of them were saved. It was revealed that M. Sikorskyi, M. Zham, together, not only saved sacred objects from complete destruction, but also restored the previous appearance of monuments, thereby preserving them for the contemporaries and descendants. It has been clarified that what the totalitarian Soviet government could not destroy, now it is trying to destroy the criminal putin regime, therefore, there is an urgent need to carry out a 3-D recording of all historical, cultural, and artistic monuments in Ukraine, if possible, in order to successfully restore them in the event of possible damage to the original appearance of objects. It has been proven that sacred sights are an important component of the development of cognitive types of tourism. The importance and necessity of including the sacred monuments of the museum and the city of Pereiaslav in tourist routes are argued. Their sacral-tourist potential for the development of excursion-religious tourism is determined. The further effective use of sacred monuments for the further development of the tourist resource is substantiated. The results of the research can be used by museum workers, local self-government bodies, and tour operators to develop and substantiate prospective plans for the optimization, improvement, and development of tourist activities based on the sacred heritage of the museum for its popularisation on the domestic and international market for tourist services.