Показники венозного кровоплину після кавапілкації у пацієнтів з тромбозами нижньої порожнистої вени

Abstract

Незважаючи на повідомлення про виконання плікації при тромбозі нижньої порожнистої вени у жодному дослідженні не проводять оцінку показників венозної гемодинаміки до та після апаратної каваплікації. Мета дослідження. Оцінити зміни показників венозного кровоплину після виконання каваплікації у пацієнтів з тромбозами нижньої порожнистої вени. Матеріали та методи. Проведена кількісна оцінка венозного кровоплину у 34 пацієнта із тромбозами нижньої порожнистої вени до та після виконання неповної апаратної каваплікації. Каваплікацію виконали у 11 (32,4%) пацієнтів з непухлинним та у 23 (67,6%) хворих з пухлинним тромбозом нижньої порожнистої вени. При виборі місця каваплікації переважав інфраренальний відділ нижньої порожнистої вени безпосередньо під нирковими венами – у 29 (85,3%) пацієнтів, нижче або вище печінкових вен плікацію нижньої порожнистої вени виконали у 4 (11,8%) та у 1 (2,9%) пацієнтів відповідно. Результати. Після апаратної каваплікації спостерігали підвищення наступних показників центральної та реґіонарної гемодинаміки, зокрема: об’ємної (на 56,5%) та лінійної швидкості кровоплину (на 40,4%), хвилинного об’єму кровоплину (на 16,2%), серцевого індексу (на 8,8%), систолічного об’єму (на 6%), індексу кінцево-систолічного об’єму (на 4,5%), індексу кінцево-діастолічного об’єму (на 3,9%) та фракції викиду (на 2,1%). Натомість зменшувався тиск у нижній порожнистій вені (на 18,2%) та ударний об’єм (на 8,9%), що, однак, також розцінювали як позитивний результат тромбектомії з нижньої порожнистої вени та апаратної каваплікації. Висновки. Протягом 1 року після плікації нижньої порожнистої вени показники центральної та периферичної гемодинаміки знаходилися у межах фізіологічної норми, а колатеральні шляхи під час радіоізотопної флебосцинтиграфії не визначалися. При цьому, просвіт нижньої порожнистої вени повністю відновлювався, через 12 – 18 місяців, у всіх випадках після плікації.