Ранні та віддалені результати хірургічного лікування тромбозів системи нижньої порожнистої вени

Abstract

Метою дослідження було оцінити ранні та віддалені результати хірургічного лікування хворих з тромбозами глибоких вен у системі нижньої порожнистої вени. Матеріали та методи дослідження. В роботі проаналізовано результати лікування 790 хворих з тромбозами глибоких вен нижніх кінцівок та тромбозами нижньої порожнистої вени. Залежно від проведеного лікування пацієнтів розподілено на такі групи: І А група – 380 (68,5%) пацієнтів з тромбозами глибоких вен, яким виконували повну або парціальну тромбектомію з наступною хірургічною профілактикою тромбоембоемболії легеневої артерії або без неї; І Б група – 50 (9,0%) пацієнтів з тромбозами глибоких вен, яким виконували комбіноване лікування з наступною хірургічною профілактикою тромбоембоемболії легеневої артерії; І В група – 125 (22,5%) пацієнтів з трансфасціальним тромбозом, яким виконували тромбектомію верхівки тромботичних мас з глибоких вен з наступною радикальною венектомією; ІІ група – 235 (29,7%) пацієнтів з тромбозом глибоких вен, яким призначали лише консервативну антикоагулянтну терапію. Для обстеження хворих застосували лабораторні методи дослідження, а також ультразвукове дослідження, рентгеноконтрастну флебографію, мультиспіральну комп’ютерну томографію з внутрішньовенним контрастуванням, ехокардіоскопію та радіоізотопну флебосцинтиграфію. Результати досліджень та їх обговорення. Результати хірургічних та комбінованих методів лікування з приводу тромбозів глибоких вен у клінічних підгрупах оцінювали за трибальною системою: добрі, задовільні та незадовільні. Кумуляційний аналіз результатів післяопераційного періоду протягом 3 років спостереження показав, що добрі та задовільні результати у І А групі спостерігали у 89,3% пацієнтів, у І Б групі – у 81,7%, у І В групі – у 88,4%, у ІІ групі – у 35,3% хворих. Ознаки хронічної венозної недостатності через 3 роки виявили у 51,6% пацієнтів після консервативного лікування, у 36,4% – після комбінованого лікування, у 10,2% – після парціальної тромбектомії, у 2,9% – після хірургічного лікування трансфасціального тромбозу та були відсутні після радикальної тромбектомії. Висновки. При кількісній оцінці ранніх та віддалених результатів лікування тромбозів глибоких вен системи нижньої порожнистої вени відмічено значне покращення стану пацієнтів основної групи порівняно з контрольною групою за всіма показниками.