Причини розвитку гнійних ускладнень у хворих з гострим небіліарним асептичним панкреонекрозом

Abstract

Проаналізовано результати лікування 295 хворих з гострим небіліарним асептичним панкреонекрозом віком від 18 до 84 років. У першу групу увійшло 133 пацієнти, у яких виконувалися ранні лапаротомії, дре- нування чепцевої сумки і черевної порожнини, мініінвазивні пункційно-дренуючі втручання під контролем ультразвуку, а також поза очеревинні безпосередні операції на підшлунковій залозі і заочеревинній клітко- вині з міні доступів з приводу гнійних ускладнень гострого некротичного панкреатиту. Післяопераційна ле- тальність склала 18,1%, гнійні ускладнення розвинулися у 88,4% пацієнтів. Причинами їх розвитку послу- жило інфікування шляхом транслокації ендогенної мікрофлори довгоіснуючих (не піддаються комплексній консервативній терапії) гострих асептичних парапанкреатичних рідинних скупчень у чепцевій сумці і заоче- ревинній клітковині, які і стали субстратом для нагноєння. Крім того, виконання ранніх лапаротомій при панкреонекрозі сприяє руйнуванню захисних бар’єрів навколо вогнищ некрозу, швидкому приєднанню ін- фекції і розвитку сепсису, а також виникненню інших ускладнень. У зв’язку з цим у другій групі хворих (162 пацієнти) при ферментативному перитоніті ми застосовували лапароскопію/лапароцентез і дренування черевної порожнини, а також пункційно-дренуючі операції під контролем ультразвуку при гострих асептич- них рідинних скупченнях у чепцевій сумці і заочеревинній клітковині і безпосередні хірургічні втручання на підшлунковій залозі з міні доступів (позаочеревинний доступ) при відмежованих ділянках некротизованої паренхіми підшлункової залози (секвестр). Все це дозволило уникнути розвитку гнійного перитоніту, у 95% пацієнтів – абсцесу підшлункової залози і/або чепцевої сумки і у 57,9% – флегмони заочеревинної клітко- вини. Гнійні ускладнення розвинулися у 7,6% пацієнтів. Післяопераційна летальність склала 3,7%. Ключові слова: гострий небіліарний некротичний панкреатит, причини гнійних ускладнень, хірургічна тактика

The results of treatment of 295 patients with acute nonbiliary aseptic pancreatitis in age from 18 to 84 years are represented. The first group included 133 patients who underwent the early laparotomy, drainage of omental bursa and the abdominal cavity, minimally invasive puncture-draining interferences by ultrasound, as well as extraperitoneal direct operations on the pancreas and retroperitoneal tissue of mini accesses over the septic complications of acute necrotizing pancreatitis. Postoperative mortality was 18.1%, septic complications occurred in 88.4% patients. The reasons for their development was the infection due to the translocation of endogenous microflora of the existing long-term (not amenable to the complex conservative therapy), acute aseptic parapancreatic fluid accumulations in the omental bursa and retroperitoneal fat, which were the substrate for sepsis. In addition, the implementation of early laparotomy in necrotizing pancreatitis contributes to the destruction of protective barriers around focuses of necrosis, a rapid accession of infection and the development of sepsis, as well as cause other complications. In this regard, the second group (162 patients) in the enzymatic peritonitis, we used laparoscopy/ laparocentesis and drainage of the abdominal cavity, as well as puncture-draining operation by ultrasound in acute aseptic fluid accumulations in the omental pouch and the retroperitoneal tissue and immediate surgical intervention for pancreatic gland of the mini accesses (extraperitoneal access) with demarcated areas of necrotic pancreatic parenchyma (sequestration). All this enabled us to avoid the development of purulent peritonitis, 95% of patients – an abscess of the pancreas and/or omental bursa and in 57.9% – retroperitoneal phlegmon. Septic complications occurred in 7.6% of patients. Postoperative mortality was 3.7%. Key words: acute nonbiliary necrotizing pancreatitis, cause of the septic complications, surgical approach