Історико-правові засади формування оселищної концепції збереження біорізноманіття

Abstract

Біологічне різноманіття є одним з головних елементів у підтримці стабільності навколишнього середовища та базовим фактором оптимального функціонування екосистем. На сучасному етапі розвитку суспільства через інтенсивну господарську діяльність, забруднення довкілля, зміну клімату та виникнення інших негативних факторів біорізноманіття перебуває під загрозою різкого скорочення, що, безумовно, потребує вчинення невідкладних заходів з боку світової спільноти. Одним з таких заходів є впровадження оселищної концепції як важливого напряму збереження біологічного різноманіття, який акцентує увагу на ролі та взаємодії людей з природними екосистемами, сприяючи сталому розвитку та забезпеченню екологічної стійкості. Ця концепція ґрунтується на усвідомленні важливості збереження природних середовищ і збалансованому існуванні всіх живих організмів на планеті. У статті здійснено історико-правовий аналіз формування оселищної концепції збереження біорізноманіття, який розкриває еволюцію правового підходу до збереження та управління природними ресурсами. Завдяки взаємодії наукових, політичних та соціальних чинників цей процес викликав значущі зміни у регулюванні відносин між суспільством і природою. Також у статті надано визначення таких понять, як «оселище» та «оселищна концепція», проаналізовано такі суміжні з «оселищем» поняття, як «ландшафт», «екосистема» та «біотоп». Запропоновано авторське визначення поняття «оселище», під яким пропонується розуміти ділянки земної або водної поверхні, що визначаються біологічними, кліматичними та географічними ознаками та забезпечують умови існування видів рослин і тварин, як окремо, так і в їх сукупності. У підсумку наголошено, що оселищна концепція є ключовим інструментом для збалансованого розвитку, який поєднує потреби людей зі збереженням біологічного різноманіття та природних ресурсів.

Biological diversity is one of the main elements which maintain the environmental stability and considered to be a basic factor of the optimal functioning of ecosystems. At the current stage of society’s development, as a result of intensive economic activity, environmental pollution, climate change and emergence of other negatively influential factors, biodiversity has appeared to be under the threat of a sharp reduction, which, certainly, requires urgent measures from the world community.Introduction of the habitat concept as an important direction for the conservation of biodiversity, emphasizing the role and interaction of people with natural ecosystems, consequently contributing to sustainable development and ensuring environmental sustainability, is one of such measures. This concept is based on the awareness of the importance of conservation of natural environments and balanced existence of all living organisms on the planet. The article provides a historical and legal analysis of the formation of the habitat concept of biodiversity conservation, which outlines the evolution of the legal approach to the conservation and management of natural resources. Resulting from the interaction of scientific, political and social factors, this process has caused significant changes in the regulation of relations between society and nature.The article also provides definitions of such concepts as «habitat» and «habitat concept», and analyzes concepts related to «habitat», such as «landscape», «ecosystem» and «biotope». The author’s definition of the concept «habitat» is proposed, promoting to scrutinize the areas of the earth or water surface that are determined by biological, climatic and geographical features and create conditions for the existence of plant and animal species, both individually and in general.Summarizing the research, the author emphasizes that the habitat concept is a key tool for the balanced development, which combines the needs of people with the conservation of biological diversity and natural resources.