Крововилив, спричинений супратенторіальними каверномами: оперувати чи ні?

Abstract

Мета роботи – розробити оптимальну тактику лікування супратенторіальних каверном головного мозку, які виявляються крововиливом. Матеріали та методи. У дослідження залучено 21 пацієнта, які лікувалися з грудня 2010 р. по лютий 2015 р. на базі трьох клінік. В 11 (52,4 %) випадках каверноми розташовувалися поверхнево в одній із часток головного мозку, у решті випадків мали глибинну локалізацію. У 17 (81,0 %) пацієнтів видалено каверноми. Результати. Хірургічне втручання проведено 10 пацієнтам з поверхневими та 7 — з глибин- ними каверномами головного мозку. Віддалені результати хірургічного лікування супратенторіальних каверном є задовільними – 15 (88,2 %) пацієнтів не мають неврологічного дефіциту (GOS V). Незначний неврологічний дефіцит (GOS IV, пацієнт не потребує сторонньої допомоги) виявлено в 1 (5,9 %) хворого з поверхневою каверномою. Єдина пацієнтка, яка потребувала сторонньої допомоги (GOS IІІ), належала до групи пацієнтів з глибинними каверномами. Висновки. Консервативна тактика лікування є доцільною у пацієнтів із супратенторіаль- ними каверномами глибинної локалізації за відсутності неврологічної симптоматики. Хірургічне лікування хворих з поверхневими супратенторіальними каверномами є ефективним та безпечним.