Наукові погляди на роль старости в системі місцевого самоврядування

Abstract

Стаття присвячена висвітленню та аналізу наукових поглядів вітчизняних вчених на роль старости в системі місцевого самоврядування в Україні. Актуальність та своєчасність дослідження обумовлюється тим, що реалізація на практиці ідеї децентралізації щоразу доводить свою ефективність, водночас новою історичною віхою у даному процесі стало запровадження інституту старости. Визначено, що староста як одна з форм реалізації партисипативної демократії є невід’ємною частиною розвитку сучасної української моделі місцевого самоврядування. Висвітлено бачення науковців щодо того ким є староста для жителів певної територіальної громади. Виявлено спільність підходів дослідників щодо ролі старости як найбільш наближеного до людей представника місцевого самоврядування, а також комунікатора між жителями відповідного старостинського округу та місцевою владою. Він також виступає як посередник між жителями та органами влади. Крім того, вважається, що староста може консультувати, радити та допомагати у вирішенні проблем, що виникають у громаді. Підкреслено мету створення інституту старост в органах місцевого самоврядування в Україні. Окреслено повноваження старости, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Наведено один із наукових підходів до класифікації функцій старости, сформульованих на підставі аналізу його повноважень. Такими функціями є: представницька; бюджетна; інформаційна; контрольна; установча; організаційна. Проаналізовано вимоги, які могли б в обов’язковому порядку висуватись до особи, яка планує бути старостою. Наприклад, вік, належність (певний зв’язок) з територіальною громадою, спеціальна освіта, знання основ місцевого самоврядування, наявність досвіду тощо. Окреслено напрямки подальших наукових досліджень реалізації інституту старости. До таких напрямків запропоновано віднести: визначення та спосіб нормативного закріплення повноважень старости, їх збалансованість та реальність застосування. Зауважено, що унеможливлення корупції є іншим напрям наукового пошуку, без дослідження якого реалізація інституту не є можливою. Визначено, що варто посилювати позитивні риси сучасного інституту старости, розкриття його ролі, підвищення продуктивності та ефективності.

The article is devoted to describing and analyzing the scientific views of national scientists on the role of starosta in the system of local self-government in Ukraine. The relevance and timeliness of the study is due to the fact that the practical implementation of the idea of decentralization proves to be effective every time, while the introduction of the starosta institute has become a new historical milestone in this process. It is determined that starosta as a form of participatory democracy is an integral part of the development of the modern Ukrainian model of local self-government. The researchers’ vision of who the starosta is for the residents of a particular territorial community is presented. The article reveals the commonality of researchers’ approaches to the role of starosta as the closest representative of local self-government, as well as a communicator between the residents of the respective starosta district and local authorities. He or she also acts as an intermediary between residents and the authorities. In addition, it is believed that the starosta can consult, advise and assist in solving problems arising in the community. The purpose of creating the institution of starostas in local self-government bodies in Ukraine is emphasized. The article presents the powers of starosta as defined by the Law of Ukraine «On Local Self-Government in Ukraine». The author offers one of the scientific approaches to the classification of starosta’s functions formulated on the basis of the analysis of his/her powers. These functions are: representative; budgetary; informational; control; constituent; organizational. The study analyzes the requirements that could be mandatory for a person who plans to be a starosta. For example, age, affiliation (certain connection) with the territorial community, special education, knowledge of the basics of local self-government, experience, etc. The author outlines the areas for further scientific research on the implementation of the starosta institute. These areas include: the definition and method of regulatory consolidation of starosta’s powers, their balance and the reality of their application. It is noted that prevention of corruption is another area of scientific research, without which the implementation of the institute is impossible. It is determined that it is necessary to strengthen the positive features of the modern starosta institution, to reveal its role, to increase productivity and efficiency.