Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/57281
Title: Перспективність культивування нових гарбузових культур у низинній зоні Закарпаття за різних способів вирощування
Authors: Попович, Галина Богданівна
Садовська, Надія Петрівна
Гамор, Андрій Федорович
Keywords: ківано, момордика, відходи кави, гумат натрію, урожайність
Issue Date: 2021
Publisher: Інститут овочівництва і баштанництва НААН. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ»
Citation: Попович Г.Б. Перспективність культивування нових гарбузових культур у низинній зоні Закарпаття за різних способів вирощування // Г.Б. Попович, Н.П. Садовська, А.Ф. Гамор / Овочівництво і баштанництво: міжвідомчий тематичний науковий збірник / Інститут овочівництва і баштанництва НААН. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2021. Вип. 70. С. 53–65. https://doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-53-65
Abstract: Мета роботи полягала у вивченні впливу окремих елементів технології вирощування малопоши- рених гарбузових культур момордики й ківано на їх вегетацію та урожайність у ґрунтово- кліматичних умовах низинної зони Закарпаття. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи. Результати. Встановлено, що більш скоростиглими з довшим пе- ріодом плодоношення, а, відповідно, – і довшим періодом вегетації були рослини момордики, виро- щені з використанням у якості добрив відходів виробництва кавового напою. Так, у фазу цвітіння ро- слини досліду вступали на 7 діб раніше, у плодоношення – на 5 діб. Варіанти різнилися за висотою рослин: 2,85 м при застосуванні відходів кави проти 2,17 м у контролі. Середня маса плода у фазі те-хнічної стиглості становила 218 г у варіанті з використанням кави та 127 г у контролі; середня дов- жина плода – 24,1 і 14,5 см; число сформованих рослиною плодів збільшувалося на 3 шт. порівно з контролем; у одному плоді у контролі формувалося на 11 насінин менше. У середньому з однієї рос- лини при застосуванні відходів кави отримали майже у 2,2 разу більше врожаю, ніж у контролі. Фе- нологічні спостереження за рослинами ківано дозволили встановити відчутну різницю (6 діб) тільки у тривалості міжфазного періоду «початок галуження – початок цвітіння» за використання стимулято- ра росту гумату натрію. Різниця у тривалості інших міжфазних періодів коливалася в межах 1–3 діб. На початкових етапах росту у ІІІ декаді червня рослини досліду переважали над контролем за кількі- стю листків однієї рослини, площа асиміляційної поверхні рослин досліду – на 20%, а висота стебла – на 4%. На початку І декади серпня в обох варіантах розпочалося формування плодів. Середня маса одного плоду в досліді становила 232,6 г, діаметр коливався від 6,9 до 13,3 см, довжина – 8,7–15,7 см. У контрольних рослин маса плоду в середньому сягала 173,1 г, діаметр знаходився в межах 6,3– 9,2 см, довжина – 7,2–13,7 см. Кількість плодів на одній рослині досліду на 15% переважала конт- роль, їх маса – на 34%. Загальна врожайність ківано досягла 4,7 кг/м 2 у рослин досліду, що в 1,6 разу більше контролю (3,0 кг/м 2 ). Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосу- вання при вирощуванні момордики в якості удобрення кавових відходів та позитивний вплив перед- посівної обробки насіння ківано гуматом натрію.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/57281
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри плодоовочівництва і виноградарства

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
зб.70.pdf9.04 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.