Правові колізії у сфері регулювання праці осіб, засуджених до позбавлення волі із призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Abstract

Стаття присвячена деяким питанням, які виникають у процесі правового регулювання праці осіб, засуджених до позбавлення волі із призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Звернена увага на тенденцію до зменшення застосування цього репресивного заходу у практиці судів. На підставі проведеного аналізу були виявлені правові колізії, зокрема між приписами кримінально-виконавчого законодавства, положеннями Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та нормами кримінального закону, в частині регулювання праці засуджених до позбавлення волі, а також фактичне протиріччя між добровільною реалізацією права на працю та обов’язком працювати для осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, яке породжено новелами кримінально-виконавчого законодавства. Акцентовано на фактичному об’єднанні у легальному змісті «суспільно корисна праця засуджених до позбавлення волі» трьох різноманітних за своєю природою видів труда, що обумовило процес оцінювання такої праці в узагальненому вигляді без виділення і врахування специфіки виду такої діяльності. Автором запропоновано коригування нормативних положень КК, КВК та відомчих документів, направлених на регулювання кримінально-виконавчих відносин, а саме: виключення із кримінально-виконавчого законодавства норми про обов’язковість праці даної категорії засуджених з одночасним коригуванням механізму умовно-дострокового звільнення за допомогою заміни абстрактного формулювання «ставлення до праці» у ч. 2 ст. 81 КК конкретною умовою: «здійсненням суспільно-корисної праці та відсутністю заборгованостей за виконавчими документами». Крім того, автором звернена увага на необхідності здійснення наступного корегування законодавства: введення легального тлумачення поняття «суспільно-корисна праця» у приписи кримінально-виконавчого законодавства з привалюванням суспільного інтересу у його змістовному навантаженні; вирівняння юрисдикцій органу пробації та адміністрації кримінально-виконавчих установ в частині виконання ними покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначених засудженим до позбавлення волі у якості додаткового покарання, шляхом внесення змін до ст. 31 КВК; розширення змісту Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань деталізованою процедурою заключення трудової угоди або договору із засудженими до позбавлення волі.

The article is sanctified to some questions, that arise up in the process of the legal adjusting of labour of persons, convict to imprisonment with setting of additional punishment in the type of privation of right to hold certain positions or carry on certain activity. Convolute attention on a tendency to reduction of application of this repressive measure in practice of courts. On the basis of the conducted analysis legal collisions were educed, in particular between the binding overs of criminally-executive legislation, positions of the International pact about civil and political rights and norms of penal law, in part of adjusting of labour of convict to imprisonment, and also actual contradiction between voluntarily realization of right to work and duty to work for persons, that leave punishment for the type of imprisonment that is descendant the short stories of criminally-executive legislation. It is accented on an actual association in legal maintenance «publicly useful work of convict to imprisonment» of three various on the nature types of labour, that stipulated the process of evaluation of such labour in the generalized kind without a selection and taking into account of specific of type of such activity.Author is offer adjustment of normative positions of Criminal Code, Criminally-Executive Code and department documents, criminally-executive relations sent to adjusting, namely: exception from the criminally-executive legislation of norm about obligatoryness of labour of this category of convict with simultaneous adjustment of mechanism of conditionally-early liberation by means of replacement of abstract formulation of «attitude toward labour» in p. 2 art. 81 Criminal Code by a concrete condition: by «realization of publicly-useful labour and absence of debts on executive documents».In addition, by an author convolute attention on the necessity of realization of next adjustment legislation: introduction of legal interpretation of concept «publicly-useful labour» to the binding overs of criminally-executive legislation with leaning of public interest in his rich in content loading; alignment jurisdictions of organ of probation and administration of criminally-executive establishments in part of implementation by them punishments in the type of privation of right to hold certain positions or carry on certain activity, appointed to convict to imprisonment in quality of additional punishment, by making alteration to art. 31 Criminally-Executive Code; expansion of maintenance of Rules of internal order of establishments of implementation of punishments by the gone into detail procedure of conclusion of labour treaty or agreement with convict to privation.