Складові елементи інтермедіальності в художньому тексті: когнітивно-наративні аспекти

Abstract

Сучасна тенденція до апеляції різних видів мистецтва в художньому тексті стає джерелом для досліджень, які виконуються на стику наук. Взаємодія мистецтв вивчається в межах теорії інтермедіальності, яка розуміється і як створення цілісного поліхудожнього простору в системі культури, і як особливий тип внутрітекстових взаємин у художньому творі, де взаємодіють різні види мистецтва. За рахунок включення в структуру цитації з інших літературних текстів текст набуває інтертекстуального характеру, проте інтермедіальний характер стає характерним для всіх текстів, в яких простежується цитація текстів іншого роду, створених на мовах інших видів мистецтва.

The current tendency to appeal to various types of art in the literary text becomes a source of research that is регformed at the junction of sciences. Interaction of arts is studied within the theory of intermediality, which is understood both as the creation of a holistic poly-artistic space in the system of culture and a special type of inter-text relations in a work of art where different types of art interact. Including in the structure citations from other literary texts — the text acquires intertextual character, but the intermedial character becomes the particular feature of all texts, which comprise the citations of texts of another kind, created in languages other types of art.