Ембріологічні особливості насінної репродукції деяких видів Spiraeoideae, Rosoideae (Rosaceae) із флори Українських Карпат

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.05 – ботаніка. – Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, м. Київ, 2010. У дисертаційній роботі представлено результати цитоембріологічних досліджень особливостей насінної репродукції деяких видів підродин Spiraeoideae та Rosoideae родини Rosaceae із флори Українських Карпат. Дисертація присвячена детальному ембріологічному вивченню особливостей формування чоловічих та жіночих генеративних структур, способу репродукції (статевого чи апоміктичного), розвитку ендосперму та зародка. Досліджено формування структурно одностатевих квіток у Aruncus sylvestris Rafin. і органогенез квітки у представників роду Spiraea L. (Rosaceae). У всіх досліджуваних видів вивчено мікроспорогенез, розвиток чоловічого гаметофіту, фертильність та життєздатність пилкових зерен. У родів Rosa L. та Alchemilla L. встановлено зв’язок між поліморфізмом пилкових зерен і аномаліями в процесі мейозу. Встановлено тип жіночого археспорія, функціонування клітин спорогенного комплексу, шляхи розвитку зародкових мішків у представників Spiraeoideae та Rosoideae. Структура насінного зачатку у Rosoideae пов’язана з потужним розвитком клітин як первинного, так і вторинного археспорія за рахунок їх мітотичних поділів. У видів роду Rosa нами виявлено тільки статеве відтворення, що пов’язане з утворенням потужного спорогенного комплексу, трансформацією багатьох спорогенних клітин у мегаспороцити та особливостями їх мейотичного поділу, що призводить до розвитку і збереження визначеного числа хромосом у окремих мегаспор і зародкових мішків, що з них розвиваються. Другий напрям функціонування призводить до апоміксису, що характерно для видів роду Alchemilla, у яких клітини потужного спорогенного комплексу здатні трансформуватись в мегаспороцити, що дегенерують, та здатності спорогенних клітин мітотичним шляхом розвиватися в диплоспоричні зародкові мішки. У високогірних видів типовою формою апоміксису є апоспорія – партеногенез і адвентивна нуцелярна ембріонія. Ендосперм нуклеарний. Зародок розвиваєтся по типу Asterad var. Geum. З’ясовано, що насінна репродукція досліджуваних видів підродин Spiraeoideae та Rosoideae відбувається статевим відтворенням (A. sylvestris, S. japonica, S. salicifolia, R. canina, R. corymbifera) чи апоміксисом – апоспорія–партеногенез (A. deylii, A. subcrenata, A. xanthochlora).