Належний суб’єкт як передумова допустимості отриманих доказів: судова практика

Abstract

Статтю присвячено окремим питанням допустимості доказів у кримінальному провадженні, з огляду на відповідну судову практику. Наголошується, що одним із важливих у кримінальному провадженні є питання щодо отримання доказів саме належним суб’єктом. При цьому в центрі уваги при вирішенні питання про допустимість доказів мають знаходитись права та свободи громадян. На основі судової практики Верховного Суду та правових позицій Європейського суду з прав людини виокремлено низку проблемних аспектів, які виникають в практичній діяльності, що як наслідок призводить до визнання доказів недопустимими у зв’язку з їх отриманням неналежним суб’єктом доказування. Оскільки рішення суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної чинності, і ним встановлено порушення прав людини й основоположних свобод, гарантованих Конституцією України та міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою Україною, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів, практика Верховного Суду з цих питань беззаперечно підлягає вивченню, детальному аналізу та подальшому застосуванню у практичній діяльності. Лише на підставі доказової інформації суб’єкти кримінального процесу уповноважені приймати процесуальні рішення стосовно кримінально-правового конфлікту та забезпечення прав і свобод людини. Оцінку вже зібраних, а також перевірених доказів здійснюють у процесі досудового розслідування слідчий, прокурор, а також слідчий суддя під час прийняття відповідних процесуальних рішень. Звичайно, важливого значення набуває оцінка доказів судом під час судового провадження, оскільки саме суд вирішує питання про винуватість або невинуватість особи у вчиненні кримінального право-порушення під час ухвалення вироку. Робиться висновок про те, що слідчі, процесуальні керівники, слідчий суддя повинні враховувати правові позиції Верховного Суду в своїй діяльності та не допускати порушень, на які вказує автор у даній статті, з посиланням на постанови Верховного Суду.

The article is devoted to certain issues of admissibility of evidence in criminal proceedings, taking into account judicial practice accordingly. The notes emphasizes one of the most important issues in criminal proceedings is the issue of obtaining evidence by the proper subjects. At the same time, in the spotlight when deciding on the admissibility of evidence, should be the rights and freedoms of citizens Based on the Supreme Court litigation and the legal positions of the European Court of Human Rights, the article allocates a number of problematic aspects that arise in practical work, as a result, leads to the recognition an evidence as inadmissible due to their receipt by improper subject of proof. Since the decision of a court or international judicial institution that has entered into force and establishes a violation of human rights and fundamental freedoms guaranteed by the Constitution of Ukraine and international treaties ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine is of prejudicial importance for the court that decides on the admissibility of evidence, the Supreme Court’s practice on these issues is undoubtedly subject to study, detailed analysis and further application in practice.Only on the basis of evidentiary information are the subjects of criminal proceedings authorized to make procedural decisions regarding criminal law conflict and ensuring human rights and freedoms.The investigator, prosecutor, and investigating judge evaluate the evidence already collected and verified during the pre-trial investigation when making relevant procedural decisions. Of course, the evaluation of evidence by the court during the trial is of great importance, since it is the court that decides on the guilt or innocence of a person in committing a criminal offense when passing a verdict.The author concludes that investigators, procedural supervisors, and investigating judges should take into account the legal positions of the Supreme Court in their activities and prevent the violations pointed out by the author in this article with reference to the Supreme Court rulings.