Роздуми щодо конституційності положень частини 6 статті 615 КПК України стосовно автоматичного продовження строку тримання під вартою в умовах дії воєнного стан

Abstract

У даній публікації у зв’язку з розглядом на даний час Конституційним Судом України провадження щодо конституційності частини шостої статті 615 КПК України наведена позиція авторки з цього питання. Вбачається, що в умовах дії воєнного стану внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України внесення змін до частини 6 статті 615 КПК України (редакції Закону No 2111-IX від 03 березня 2022) фактично призвело до відступу від певних конвенційних зобов’язань України та конституційних приписів в частині реалізації права на свободу та особисту недоторканність особи в кримінальному провадженні, оскільки частиною 6 статті 615 КПК України передбачено позасудову процедуру вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, зокрема: «у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці», що на думку авторки статті не відповідає статті 3, частині першій та другій статті 8, частині першій статті 29, частині першій та другій статті 55, частині першій статті 59, частині другій статті 63, частині першій та другій статті 64, частині першій-третій статті 129 Конституції України. Вбачається, що питання продовження тримання під вартою обвинуваченого може бути вирішено лише судом у судовому засіданні з ухваленням справедливого, обґрунтованого та мотивованого процесуального рішення (винесення ухвали). Таким чином положення частини шостої статті 615 КПК України доречно визнати неконституційними. Остаточно на це питання має вирішити Конституційний Суд України.

In this publication, in connection with the consideration by the Constitutional Court of Ukraine of proceedings on the constitutionality of part six of Article 615 of the CPC of Ukraine, the author’s position on this issue is given. It seems that under martial law, as a result of the full-scale armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, amendments to part 6 of Article 615 of the CPC of Ukraine (as amended by Law No. 2111-IX of March 3, 2022) actually led to a deviation from certain conventional obligations of Ukraine and constitutional provisions regarding the exercise of the right to liberty and personal inviolability of a person in criminal proceedings, whereas part 6 of Article 615 of CPC of Ukraine provides for an out-of-court procedure for resolving the issue of extending the term of preventive measure in the form of detention in respect of the accused, in particular: “in case of expiration of the term of validity of the court ruling on remand in custody and it is impossible for the court to consider the issue of extending the term of detention in custody in accordance with the procedure established by this Code, the chosen measure of restraint in the form of detention in custody is considered extended until the relevant issue is resolved by the court, but not more than two months”, which, in the opinion of the author of the article, does not correspond to Article 3, part one and two of Article 8, part one of Article 29, part one and two of Article 55, part one of Article 59, part two of Article 63, part one and two of Article 64, part one to three of Article 129 of the Constitution of Ukraine. It seems that the issue of continuing the accused’s detention can only be resolved by a court at a court hearing with a fair, justified and motivated procedural decision (ruling). Thus, the provisions of part six of Article 615 of the CPC of Ukraine should be declared unconstitutional. Finally, this issue should be decided by the Constitutional Court of Ukraine.