Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/57505
Назва: | Національно-мовна картина світу крізь призму фраземіки античного походження |
Інші назви: | THE NATIONAL AND LANGUAGE WORLD MODEL THROUGH THE PRISM OF PHRASEOLOGICAL UNIT OF ANCIENT ORIGIN |
Автори: | Луканинець, Рената Володимирівна |
Ключові слова: | національно-мовна картина світу, лінгвокультурологія, концепт, міф, міфологія, фразеологізм |
Дата публікації: | 2023 |
Бібліографічний опис: | Луканинець Р. Національно-мовна картина світу крізь призму фраземіки античного походження. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія (до 90-ліття з дня народження члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора Василя Німчука). 2023. Вип. 2(50). С. 288–296. |
Короткий огляд (реферат): | Актуальність мовного питання цікавила людину з первісних часів. Зараз його розглядають у межах нової наукової парадигми. Учені починають шукати нові шляхи до розуміння мовного феномену. Вивчати мову саму в собі недостатньо, аби отримати відповіді на всі питання.
Так, завдяки революційним поглядам В. фон Гумбольдта, гіпотезі лінгвальної відносності Е. Сепіра й Б. Уорфа, прогресивним ідеям О. Потебні зараз маємо змогу вивчати мову як виразник культури, її транслятора, що відображає в собі найглибші відтінки ментальності. Так виникає лінгвокультурогія – міждисциплінарна наука, покликана дослідити цей феномен – мову в культурі та культуру в мові. Людина, будучи частиною певної лінгвоспільноти, саме через мову вбирає в себе знання поколінь, вірування, стереотипні реакції, спосіб мислення. Культура виступає тим фільтром, який допомагає мовній особистості категоризувати світ навколо неї, створюючи національно-мовну картину світу.
Національно-мовна картина світу відрізнятиметься залежно від віку, статі, освіти, роду занять, соціальної групи, кола інтересів мовця, а коли мова йде про фразеологізми, що беруть свій початок зі спільного прототексту, то й про рівень обізнаності з ним та освіти зокрема. У процесі аналізу образної системи фразеології стає зрозумілим, що сам вибір образу-прототипу – це вже вираження національного світосприйняття. Адже різні культури, черпаючи натхнення в античних образах і символах, запозичують тільки те, що близьке їхній національно-мовній картині світу, відсіюючи зайве.
Вивчення семантики і внутрішньої форми фразем дозволяє через усвідомлення смислових і базових орієнта- цій, зафіксованих у них, простежити особливості світобачення народу, відновити культурні установки та архетипи, з’ясувати творення чи трансформацію фразеологічних одиниць крізь час та виявити особливості національних мовних картин світу. Abstract. The relevance of the language issue has been of interest to human since ancient times. Now it is considered within the framework of a new scientific paradigm. Scientists are beginning to look for new ways to understand the language phenomenon. It seems, that learning a language in itself is not enough to get answers to all questions. So because of the revolutionary views of V. von Humboldt, the hypothesis of linguistic relativity of E. Sapir and B. Whorf, and the progressive ideas of O. Potebnya, we now have the opportunity to study language as an expression of culture, its trans- lator, which reflects the deepest shades of mentality. This is how linguocultural studies emerged – an interdisciplinary science designed to investigate this phenomenon – language in culture and culture in language. A person, being a part of a certain language community, absorbs the knowledge of generations, beliefs, stereotyped reactions, and a way of thinking through language. Culture acts as a filter that helps a linguistic individual to categorize the world around him, creating a national and language world model. The national and language world model will depend on the age, gender, education, occupation, social group, circle of interests of the speaker, and when it comes to phraseological units originating from a common prototext, then also on the level of familiarity with it and education in particular. In the process of analyzing the figurative system of phraseology, it becomes clear that the very choice of a prototype image is already an expression of the national worldview. After all, different cultures, drawing inspiration from ancient images and symbols, borrow only what is close to their national and language world model and filter out everything superfluous. The study of the semantics and internal form of phraseological unit allows, through the awareness of the semantic and basic orientations recorded in them, to trace the peculiarities of the worldview of the people, to restore cultural attitudes and archetypes, to find out the creation or transformation of phraseological units through time, and to reveal the peculiarities of national and language world model. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/57505 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри української мови |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Луканинець Р. НАЦІОНАЛЬНО-МОВНА КАРТИНА СВІТУ .pdf | 388.48 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.