Структурно-словотвірні особливості катойконімів Івано-Франківської області

Abstract

У статті розкрито структурні особливості назв мешканців Івано-Франківщини. Предметом аналізу стали катойконіми, утворені від усіх назв населених пунктів Івано-Франківської області. З'ясовано, найпродуктивніші моделі творення сингулятивних катойконімів чоловічого й жіночого родів та множинних номінацій. Творення назв осіб за місцем проживання з огляду на сучасні мовнокультурні тенденції вважаємо актуальним і перспективним. Якщо катойконіми, що називають мешканців міст, здебільшого пройшли кодифікацію, то із аналогічними дериватами, утвореними від назв сіл, ще чимало не з'ясованого. Творення назв осіб за місцем проживання має дві проблемні складові: по-перше, немає уніфікованих правил, згідно з якими лише певний словотворчий формант може поєднатися з тою чи іншою твірною основою, по-друге, у зв'язку з тим, що саме цей сегмент похідних зазнав насильницького русифікаторського впливу, то тепер доводиться проводити верифікацію зазначених форм і, відповідно, позбуватися тих, які видаються штучними в український мові. Серед аналізованих нами катойконімів найпродуктивнішим формантом для творення похідних чоловічого роду є суфікс -ець. Паралельно від цих назв утворюються й похідні жіночого роду за допомогою суфікса -к (а). Також продуктивною є словотворча модель із суфіксами -анин, -янин, -чанин. Суфікс -чанин (відповідно -чан-и у множині) виник на основі форманта -ан-ин (-ян-ин) внаслідок перерозкладу топонімних та прикметникових основ на -ч-, -ц-, -к-, -ск-. Цей суфікс поширений у багатьох слов'янських мовах: російській, українській, білоруській, польській, чеській, сербській і хорватській. У радянський період з метою зближення російської та української мов намагалися штучно розширити функціонування спільного форманта. На сьогодні існує тенденція до уникання цього форманта для творення катойконімів, однак у багатьох випадках його вживання не суперечить нормам літературної мови. Найбільш продуктивним суфіксом для творення множинних катойконімів виступає формант -ц-і, рідше афікси -ан-и (-ян-и), -чан-и. Перспективно укласти словничок зазначених катойконімів.

The article deals with the structural features of the names of the inhabitants of lvano-Frankivsk region. The subject of analysis were katoikonyms formed from all the names of settlements of lvano-Frankivsk region. The most productive models of forming singular katoikonyms of masculine and feminine genders and multiple nominations have been found out. We consider the forming names of people at the place of residence to be relevant and applied in view of modern linguistic and cultural tendencies. If katoikonyms, which refer to the inhabitants of cities, have mostly been codified, anal- ogous derivatives formed from the names of villagesstill need a lot of clarification. The creation of personal names by place of residence has two challenging components: firstly, there are no unified rules according to which only a certain word-forming formant can be combined with one or another creative base, sec- ondly, due to the fact that this particular segment of derivatives has been subjected to violent russifying influence, now ver- ificationof the specified forms and, accordingly, getting rid of those that seem artificial in the Ukrainian language is needed. Among the analyzedkatoikonymsthe most productive formant for creating masculine derivatives is the suffix -ець. At the same time, feminine derivatives are formed from these names with the help of the suffix -к (a). The word-formation model with the suffixes -анин, -янин, -чанин is also productive. The suffix -чанин (Corresponding to -чаи-и in the plural form) arose on the basis of the formant aH-vH (-ян-ин) as a result of the redistribution of toponymic and adjectival stems into –ч-, -ц-, -к-, -ск-. This suffix is common in many Slavic languages: Russian, Ukrainian, Belarusian, Polish, Czech, Serbian, and Croatian. In the Soviet period for sake of bringing the Russian and Ukrainian languages closer, there were attempts to artificially expand the functioning of the common formant. Today, there is a tendency to avoid this formant for creating katoikonyms, but in many cases, its usage does not contradict the norms of the literary language. The most productive suffix for creating multiple katoikonymsis the formant -ц-і, less often the affixes –ан-и (-ян-и), -чан-и аге engaged. Further research might focus on compiling a dictionary of the specified katoikonyms.