Воєнний дискурс: процеси неологізації

Abstract

У статті досліджено процеси неологізації, що відбуваються в українській мові протягом російсько-української війни 2022 року. Оскільки між мовою й народом існує нерозривний зв'язок, зміни в соціально-політичному житті суспільства і війна значно вплинули на наш щоденний дискурс. Задля позначення нових предметів, подій та явищ з’явилися слова, які характеризують українських захисників, їхні дії та сучасну реальність. З початком російської збройної агресії проти України користувачі соціальних мереж та ЗМІ використовують різноманітні засоби та прийоми, щоб донести інформацію до цільової аудиторії. Зокрема, у мережі створено добірку новотворів, названу «Cловник сучасної української мови» [15], написано чимало публіцистичних та художніх творів, дописів у соціальних мережах, які яскраво характеризують дійсність воєнного часу, передають внутрішній стан і ставлення членів суспільства до війни та актуальних подій. Однак досі не проведено детального аналізу процесів неологізації, шляхів виникнення новотворів. Мета цієї розвідки – виявити й описати найпоширеніші неологізми, їх типи та джерела формування. Для проведення дослідження створено вибірку неологізмів, породжених війною, з текстів різної тематики. Обсяг вибірки становить 55 одиниць. У статті детально проаналізовано походження лексичних одиниць, їх значення та конотації. Окрім цього розкласифіковано оказіоналізми/неологізми за частинами мови, типами позначуваного та джерелами виникнення. Визначення мовних змін є одним з найактуальніших завдань у галузі прикладної лінгвістики, а неологізми відіграють неабияку роль системі мови, адже саме вони дозволяють прослідковувати зміни у світогляді індивідів. Оказіоналізми характеризують мову на даному етапі її розвитку та відображають тенденції, притаманні актуальним явищам, процесам, колам мовців. Їх вживають у конкретних мовленнєвих ситуаціях, часто задля передачі іронічного, сатиричного чи негативного змісту. Розвідка має теоретичну цінність з погляду вивчення актуальних процесів неологізації, та практичну цінність для відстеження мовних змін та впливу навколишнього середовища на систему мови.

This article examines the processes of neologization that take place in Ukrainian language during the Russian-Ukrainian war of 2022. Since there is an inextricable connection between language and nation, changes in socio-political life and war have significantly affected our daily discourse. New words emerged in the language system to denote new objects, events, and phenomena, characterize Ukrainian defenders, their actions, and modern reality. Since the beginning of the Russian armed aggression against Ukraine, users of social networks and mass media have used figurative language and other means to convey information to the target audience. In particular, they created a ‘Dictionary of the modern Ukrainian language’ [15], wrote many journalistic and artistic works, and posts in social networks that vividly characterize the reality of wartime, show the internal feelings and the attitude of society to the war and situation. Unfortunately, a detailed analysis of the processes of neologization, the ways of their emergence, and the objects of reality they denote has not yet been carried out. This research aims to reveal and describe the most common neologisms, their types, and sources of formation. To carry out the research, we selected neologisms born by the war from texts on various topics. We have detected 55 neological units. In the article, a detailed analysis of the origin of lexical items, their meanings, and their connotations is carried through. Except for this, we performed a classification of neologisms by the following criteria: parts of the language, types of signified, and sources of formation. Exploring the language changes is one of the most urgent tasks in the field of applied linguistics. Furthermore, neologisms play a significant role in the language system, because they allow us to track changes in the worldview of individuals. Occasionalisms represent the language at the present stage of its development and reflect tendencies characteristic for current phenomena, processes, and groups of speakers. They are used in real speech acts, often to convey ironic, satirical or negative content. Publication has a theoretical value from the point of view of studying current processes of neologization, and a practical value for tracking language changes and the influence of the environment on the language system.