Антиколоніальний контекст роману Докії Гуменної "Золотий плуг"

Abstract

Д. Гуменна – українська письменниця-емігрантка. У вигнанні авторка написала багато художніх і науково-популярних творів про найдавніші сторінки минулого нашої батьківщини (повісті «Велике Цабе», «Небесний змій», «Епізод з життя Європи Критської», есеї «Благослови, мати!», «Родинний альбом», «Минуле пливе у прийдешнє», збірка мікроновел «Прогулянка алеями мільйоноліть» та ін.). У доробку мисткині є й твори, що змальовують життя України у 20–40-і роки ХХ століття – романи «Діти Чумацького шляху», «Золотий плуг», повість «Мана» та ін. Ці прозові здобутки письменниці правдиво відтворюють атмосферу радянської доби, тоталітарну систему, яка брала під контроль кожен вільний крок людини. Показовим прикладом художнього осмислення буття творчої людини у підрадянській Україні є роман Д. Гуменної «Золотий плуг». Цей твір автобіографічний. Він має антиколоніальний пафос. Окремі сторінки долі мисткині прочитується в образі Гаїни Сай. Героїня захоплюється давніми цивілізаціями, багато читає. Її не приймає радянське письменницьке середовище, бо твори Гаїни не відповідають канонам соцреалізму. Дівчина не йде на компроміс з владою, тому самотня і позбавлена засобів для існування. Суголосно змальовано й образ Миколи Мадія – студента-історика, який був звинувачений у буржуазному націоналізмі за дипломну роботу, присвячену скіфській добі України. Події в романі «Золотий плуг» Д. Гуменна відбуваються в підколоніальній Україні 20–30-х років ХХ століття. Національно орієнтовані українці і прихильники радянської системи змальовані контрастно. Твір Д. Гуменної нативістський за своєю суттю. Головні герої опираються радянській колоніальній системі, вивчаючи свою культуру, історію. Через образи Гаїни Сай і Миколи Мадія авторка змальовує типове для радянської держави ставлення до інакомислячих людей. Змістом твору письменниця довела, що людині творчій з правдомовним характером ніколи не вдасться реалізувати себе в тоталітарному суспільстві. Цей висновок звучить як застереження. Отже, аналізований роман мисткині має антиколоніальне звучання.

D. Humenna is a Ukrainian émigré writer. In exile, the author wrote many works of art and popular science about the most ancient pages of the past of our homeland (the stories "Great Tsabe", "Heavenly Serpent", "Episode from the Life of Europe of Crete", essays "Bless, Mother!", "Family Album", "The past floats into the future", a collection of micro-novels "A walk through the alleys of millions of years", etc.). The artist's work also includes works depicting the life of Ukraine in the 20s-40s of the 20th century – the novels "Children of the Milky Way", "The Golden Plow", the novel "Mana", etc. These prose achievements of the writer truthfully reproduce the atmosphere of the Soviet era, the totalitarian system that took control of every free step of a person. D. Humennaya's novel "The Golden Plow" is an illustrative example of the artistic understanding of the existence of a creative person in post-Soviet Ukraine. This work is autobiographical. It has an anti-colonial pathos. Individual pages of the fate of the artist can be read in the image of Haina Sai. The heroine is fascinated by ancient civilizations, reads a lot. She is not accepted by the Soviet literary environment, because Haina's works do not correspond to the canons of socialist realism. The girl does not compromise with the authorities, so she is lonely and has no means of subsistence. The image of Mykola Madiy, a history student who was accused of bourgeois nationalism for his thesis on the Scythian era of Ukraine, is also depicted in the same volume. The events in the novel "The Golden Plow" by D. Humenna take place in sub-colonial Ukraine in the 20s and 30s of the 20th century. Nationally oriented Ukrainians and supporters of the Soviet system are depicted in contrast. D. Humennoin's work is inherently nativist. The main characters resist the Soviet colonial system, studying their culture and history. Through the images of Haina Sai and Mykola Madiya the author depicts the typical attitude of the Soviet state towards people with different ideas. The writer proved with her work that a creative person with a truthful character will never be able to realize herself in a totalitarian society. This conclusion sounds like a warning. Therefore, the analyzed novel of the poet has an anti-colonial sound.