Методологія дослідження простих речень із напівпредикативними ад'єктивними компонентами

Abstract

У статті окреслено особливості методології дослідження простих поліпропозитивних речень із напівпредикативними ад’єктивними компонентами (НАК). Описано методи структурного і функційного аналізів простих речень з ад’єктивними компонентами як одиниць монопредикативних (формально-синтаксична ознака), поліситуативних, поліпропозитивних, поліпредикатних, моно- / полісуб’єктних (семантико-синтаксичні ознаки), поліінформативних, утворених унаслідок дії закону мовної економії (функційна ознака). Виокремлено метод лінгвістичного опису із прийомами внутрішнього та зовнішнього моделювання, методики лінгвістичного спостереження, класифікації і систематизації; обґрунтовано застосування структурного методу, представленого методиками трансформаційного й дистрибутивного аналізів, а також аналізом безпосередніх складників; методу субституції (функційної заміни) тощо. Висвітлено особливості структури, семантики і функцій простих речень із напівпредикативними ад’єктивними компонентами за допомогою методик формально-синтаксичного, семантичного, контекстуально-ситуативного, інтерпретативного аналізів. Зауважено, що дослідження речень з напівпредикативними ад’єктивними компонентами передбачає кілька етапів, серед яких: 1) аналіз, синтез й узагальнення наукових теорій асиметрії мовного знака, відокремлення та напівпредикативності як синтаксичних категорій; 2) дослідження типів реалізацій семантико-синтаксичних відношень між реченнєвооформленою та згорнутою пропозиціями через категорії відносної темпоральності, відносної модальності та часткової персональності напівпредикативного ад’єктивного компонента; 3) випрацювання типології моделей, що демонструють синтагматичні можливості ад’єктива в потенційно предикативних утвореннях.

The article focuses on the study of the phenomenon of syntactic complication of a simple sentence structure by semipredicative adjectival components (SAC) (traditionally known as detached participle and verbal adverb phrases) with the inherent potential predicativeness. Semipredicative adjectival components is interpreted as embodied through detachment mono- or multi-lexeme syntactic formations appearing as a result of shortening of a simple elementary sentence into a non-sentence proposition, а central position in it is occupied by a secondary attributive syntaxeme represented by an adjective. The article deals with methodology and methodological tools of the research. The following methods are used in the thesis: structural, semantic, distributive, transformational and functional analyses of simple sentences with adjectival components as units that are monopredicative (a formally-syntactic feature), poly-situational, poly-propositional, poly-predicative, mono- / poly-subjective (semantic-syntactical features), poly-informative and are formed according to the law of language economy (a functional feature). The study of sentences with semi-predicative adjectival components comprised four stages, among which: 1) analysis, synthesis and generalization of scientific theories dealing withthe linguistic signasymmetry, as well as separation and semi-predictability as syntactic categories; 2) study of the types of realizations of semantic-syntactic relations between the sentence-made and reduced sentences clauses through the categories of relative temporality, relative modality and partial personalization of the SAC; 3) development of the typology of models that demonstrate syntagmatic possibilities of the adjective in potentially predicative formations.