Лексико-семантичні ресурси діалогічної організації науково-навчального тексту

Abstract

У статті наголошено, що актуальним аспектом комунікативного напряму мовознавства є дослідження лінгвістичних засобів тексту, оскільки саме мовні ресурси слугують для вираження смислів у текстовій діяльності та зумовлюють ефективність спілкування. Стаття має на меті поглибити вивчення діалогічної організації тексту наукового стилю, проаналізувати лексико-семантичні ресурси, що забезпечують діалогічну організацію науково-навчального тексту технічної галузі та підтримують оптимальний комунікативний контакт між автором і адресатом. Наголошено, що використання термінів і терміносполук у науково-навчальному підстилі зумовлено прагненням автора викласти необхідний обсяг наукової інформації в гранично доступній формі й найбільш економним способом. Продемонстровано, що дефініція терміна є засобом діалогізації, апелювання до адресата. Автор звертається до пам’яті та знань читача, подаючи наукове знання згорнутим до терміна-поняття, закріпленого в науці. Надважливими є метафоричні терміни, які автор уводить у науково-навчальний текст як готові, стандартизовані одиниці, прості для сприйняття. Метафора реалізується в процесі діалогу між змістом і його усвідомленням реципієнтом. Доведено, що образні вислови, розмовні засоби мовлення, уведені в текст підручника, забезпечують наочність і доступність сприйняття, слугують для розкриття потрібних понять, дають додаткову інформацію про описувані явища, апелюючи до розумової діяльності читача. Підтверджено використання в текстах підручників різних засобів імплікації суб’єктивного ставлення автора. На прикладах продемонстровано, що засоби авторизації в текстах науково-навчального підстилю покликані стимулювати інтерес до вивчення явища. Показано, що для досягнення найвищого перлокутивного ефекту автор використовує покликання на відомих учених або на загальновизнаний факт, наводить аргументовані приклади. З’ясовано, що авторська стратегія може передбачати використання операторів, які виражають градаційні відношення й ступінь значущості повідомлюваного, акцентують логіку розгортання тексту, вказують на час, послідовність. З метою привернення уваги читача до результатів досліджень, зіставлення прагматичних сподівань адресата автор формулює висновок, використовуючи висловлення узагальнювального характеру. Ці та інші засоби утворюють лексико-семантичне підґрунтя діалогічної структури науково-навчальних текстів технічної галузі.

The article emphasizes that the actual aspect of communicative direction of linguistics is the study of linguistic resources of the text, since they serve to express meanings in the textual activity and determine the effectiveness of communication. The article aims to deepen the study of the dialogic organization of the scientific text, to analyse the lexical-semantic means that provide the dialogic organization of the technical scientific and educational text and support optimal communication between the author and the addressee. It has been argued that the use of terms and term combinations in the scientific and educational substyle is determined by the author’s desire to present scientific information in the most accessible and compressive form. It has been demonstrated that the definition of the term is a means of dialogue and appeal to the addressee. The author appeals to the reader’s memory and experience, presenting scientific knowledge condensed into a term-concept established in science. Metaphorical terms that the author introduces into the scientific and educational text as ready-made, standardized and understandable units are very important. Metaphor is implemented in the process of dialogue between the content and the recipient’s awareness of it. It has been proven that figurative expressions and colloquial means of speech, introduced in the textbook, provide clarity and accessibility of perception, serve to reveal the necessary concepts, provide additional information about the described phenomena, appealing to the mental activity of the reader. The use of various means of implying the subjective attitude of the author in a textbook has been confirmed. The examples have demonstrated that the means of authorization in scientific and educational texts are designed to stimulate interest in the study of the phenomenon. It has been shown that in order to achieve the highest perlocutionary effect, the author uses appeals to famous scientists or to a generally recognized fact, gives well-argued examples. It has been found that the author’s strategy can use the signs that express gradational relations and the degree of significance of the message, emphasize the logic of the text unfolding, indicate time and sequence of presentation. In order to draw the reader’s attention to the research and to compare the pragmatic expectations of the addressee, the author has often formulated a conclusion using statements of a generalizing nature. These and other means form the lexical and semantic basis of the dialogic structure of technical scientific and educational texts.