Slang as means of communication at different stages of socio-age development

Abstract

The study is devoted to peculiarities of using slang during the period of young people’s social maturation. Main features of this language subcode include lower stylistic status, limited number of lexico-semantic fields, secondary naming, productivity of metaphorization and synonymy, borrowings from English. The use of slang vocabulary suggests a specific type of communicative environment to conduct certain linguistic behaviour. The youth itself is a transitional phase of individual’s social evolution, created by society in the process of its historical development. In our research, we have chosen the division of the lifetime period «youth» into three stages: pre-adolescence, adolescence, and post-adolescence. The use of slang vocabulary is typical for all singled out stages of young individual’s development. Key factors to prefer specific language subcode in communication process are physiological maturation, gaining new social roles, evolution of the system of values. At the pre-adolescence stage, the use of slang is just a kind of imitation and occurs mostly beyond the necessary context without taking into account the communicative situation. For their part, adolescents tend to conscious switching language subcodes. In the process of permanent choosing specific vocabulary, the use of slang is preferred and becomes a priority. The heterogeneity of peer groups and subcultures also play an important role. Adolescents want to identify themselves against members of other socio-age groups. Representatives of the above-mentioned stage of social maturation are characterized by emotional sensibility, which determines the use of slang vocabulary to express an ironic, contemptuous attitude towards the surrounding world. Hence, there are a lot of lexical units to name different types of physical or mental flaws in the studied language subcode. At the post-adolescence stage, refocusing of the system of values to the rules and relationships of adults’ way of life occurs. This causes gradual change of habitual communicative situations, and therefore giving up the active use of slang vocabulary. Exceptions are people whose jobs are directly related to lifestyle, activities, and communication of adolescents as a target group.

Дослідження присвячено особливостям використання сленгу в період соціального дозрівання молоді. Основними ознаками зазначеного мовного субкоду є низький стилістичний статус, обмежена кількість лексико-семантичних полів, вторинність номінації, продуктивність метафоризації та синонімії, запозичення з англійської мови. Використання сленгової лексики передбачає певний тип комунікативного середовища для реалізації відповідної мовної поведінки. Власне молодість є перехідною фазою суспільної еволюції особистості, створеною людством у процесі його історичного розвитку. У нашому дослідженні обрано поділ життєвого періоду «молодість» на три етапи: доадолесцентний, адолесцентний та післяадолесцентний. Використання сленгової лексики притаманне для всіх виокремлених етапів розвитку молодої особистості. Ключовими чинниками надання переваги в процесі спілкування відповідному мовному субкоду є фізіологічне дозрівання, набуття нових соціальних ролей, еволюція системи цінностей. Використання сленгу на доадолесцентному етапі є лише наслідуванням і відбувається здебільшого поза необхідним контекстом без врахування комунікативної ситуації. У свою чергу, адолесценти схильні до свідомого перемикання мовних субкодів. У процесі постійного вибору специфічної лексики перевага надається використанню сленгу, який стає пріоритетним засобом спілкування. Велику роль відіграє також неоднорідність груп однолітків і субкультур. Адолесценти прагнуть ідентифікувати себе на тлі членів інших соціально-вікових груп. Для представників зазначеної стадії суспільного дозрівання характерна емоційна вразливість, що зумовлює використання сленгу для вираження іронічного, зневажливого ставлення до навколишнього світу. Звідси, наявність у досліджуваному мовному субкоді великої кількості лексичних одиниць на позначення різних типів фізичних або психічних недоліків. На післяадолесцентному етапі відбувається переорієнтація системи цінностей на правила і відносини, властиві способу життя дорослих. Це зумовлює поступову зміну звичних комунікативних ситуацій, а отже, й відмову від активного вживання сленгової лексики. Виняток становлять люди, робота яких безпосередньо пов’язана зі стилем життя, діяльністю та спілкуванням адолесцентів як цільової групи.