Використання категорії мультимодальності для зображення вторинної реальності в жанрі фентезі (на матеріалі графічного роману Казу Кібуїші "Охоронець каменю")

Abstract

Стаття присвячена вираженню категорії мультимодальності в графічному романі «Охоронець каменю». Підтверджено, що твір К. Кібуїші є когерентним мультимодальним. Графічний роман не може бути з нульовим мультимодальним текстом, тому що графічна складова завжди присутня і повністю або частково стосується вербальної частини. Встановлено, що оскільки жанр твору можна визначити як низьке підліткове фентезі, то ключовим для його розуміння є вторинний світ. Проведено аналіз вербальних та невербальних компонентів цього графічного роману. З’ясовано, що сегментація сторінок роману включає щонайменше п’ять частин різного розміру. Найпродуктивнішою є сегментація з верхньою горизонтальною лінією та нижніми вертикальними лініями при поділі на менші сегменти, а сегментація з верхньою вертикальною лінією є малопродуктивною та наявні поодинокі випадки використання похилих ліній для сегментації сторінки. Розмір сегменту залежить від важливості зображуваної події: чим важливіша подія, що зображується, тим більшу площу на сторінці вона займає. Продуктивним є чорний колір шрифту, але наявні випадки з жирним шрифтом білого кольору, зокрема при відображенні ономатопеї. Вербальні елементи розміщені переважно у текстових хмарах, а у наративних текстових блоках описується магічна дія амулету. Використання невербальних текстових компонентів разом з вербальними, тобто мультимодального тексту, дозволяє краще налаштувати комунікацію з цільовою підлітковою читацькою аудиторією. Вторинний світ у підлітковому низькому фентезі це – завуальований світ підліткових переживань і коли головний герой проходить крізь випробування в ньому, то тим самим він долає власні комплекси і страхи. Таким чином, вторинний світ виконує психотерапевтичну функцію і найкращою формою його презентації є мультимодальний текст.

The article focuses on the expression of the category of multimodality in the graphic novel ‘The Stonekeeper’. It is confirmed this graphic novel is coherent multimodal. A graphic novel cannot be a zero multimodal text, because the graphic component is always included in such texts and is fully or partially related to the verbal component. It is highlighted that as the genre of the work is low YA fantasy the imaginary world is key to its understanding. The analysis of verbal and non-verbal components of this graphic novel has been carried out. The page segmentation of the novel includes at least five parts of different sizes. The segmentation with upper horizontal line and lower vertical lines is the most productive, while the segmentation with upper vertical line is less productive and there are some cases when slanting lines are used for the page segmentation. The size of the segment depends on the importance of the depicted event: the more important event occupies more space on the page. Black font is productive, but sometimes white bold font is used for presenting onomatopoeia. Verbal elements are mainly in text clouds, and narrative text blocks show the magical effect of the amulet. The use of non-verbal text components together with verbal ones, i.e. a multimodal text, allows a writer to establish contact with his target readers. The imaginary world in YA fantasy is a veiled world of teenage experiences, and after trials in it the main character overcomes his own complexes and fears. Thus, the imaginary world performs a psychotherapeutic function and the best form of its presentation is a multimodal text.