Психолінгвістичний аналіз експресивних лексем у поетичному дискурсі другої половини ХХ ст.

Abstract

У статті схарактеризовано особливості семантичного наповнення експресем сльози, зойк, крик, плакати, ридати, кричати лексико-семантичного поля страждання як домінантних засобів художньої мовотворчості поетів другої половини ХХ ст. Здійснено аналіз емотивних назв психічних станів людини в психологічному та лінгвістичному аспектах. Визначено роль експресем у вербалізації індивідуально-авторської картини світу означеного періоду. Експресеми в складі поетичного тексту є не тільки важливим засобом створення емоційно-експресивного колориту, а й формують структурну єдність естетичної дійсності. Вони, входячи в різні структурно-семантичні моделі, розкривають свої асоціативні можливості, набувають семантичної багатоплановості. Асоціативність поетичного слововживання створюється завдяки зміщенню конотативних якостей лексем. Додатковий експресивний зміст слова визначає характер образності. Сполучення різних психічних типів із певним темпераментом та іншими психічними ознаками дає різні види психічної основи письменника, з якою пов’язана перевага тих чи тих мовних засобів у його творчості. Психолінгвістичний аналіз експресем та їхньої естетичної значущості в художньому тексті має важливе значення для з’ясування специфіки поетичномовних картин світу. Експресивність та емоційність є визначальними рисами поетичних творів, важливими чинниками впливу на читача (слухача), психологію його відчуттів. У художньому мовленні віршованих творів якнайповніше виявляються емотивна та естетична функції мови, які ґрунтуються на єдності законів внутрішньої організації мови, психічних та соціальних чинників. Експресивні лексеми, за нашими спостереженнями, найчастіше притаманні віршованим творам, в яких розкриваються психологічні стани ліричних героїв, нерідко висвітлюється перебіг конфліктних ситуацій. Отже, експресеми є важливим засобом вираження емоцій ліричних героїв та експресивності поетичних текстів. Здійснений аналіз свідчить, що характер семантичного наповнення експресем сльози, зойк, крик, плакати, ридати, кричати, їхня стилістична роль у поезії означеного періоду визначені не тільки національно-культурними установками, а й психоментальними особливостями авторів.

The peculiar features of the semantic content of expressive sememes “slozy (tears)”, “zoyk (whoop)”, “kryk (a scream)”, “plakaty (cry)”, “rydaty (sob)”, “krychaty (to cry)” of the semantic field of “strazhdannya (suffering)” as the dominant means of artistic language creation of poets of the second half of the twentieth century have been characterized in the article. The analysis of emotional names of human mental states in psychological and linguistic aspects has been carried out. The role of expressive sememes in the verbalization of the individual-author's picture of the world of a definite period has been revealed. Expressive sememes in the composition of a poetic text are not only the important means of creating an emotionally expressive colour, but also form the structural unity of aesthetic reality. They, entering into various structural and semantic models, reveal their associative abilities, acquire semantic counterpoint. The associativity feature of poetic word usage is created by shifting the connotative qualities of lexemes. Additional expressive meaning of the word determines the nature of poetic imagery. The combination of different mental types with a certain temperament and other mental characteristics gives different types of mental basis of the writer, which is associated with the predominance of certain language tools in his work. Psycholinguistic analysis of expressive sememes and their aesthetic significance in the literary text is important in elucidating the specifics of poetic-linguistic pictures of the world. Expressiveness and emotionality are the defining features of poetic works, important factors influencing the reader (listener), the psychology of his feelings. The emotional and aesthetic functions of language, which are based on the unity of the laws of the internal organization of language, mental and social factors, are most fully revealed in the artistic speech of poetic works. According to our observations, expressive lexemes are most frequently inherent in poetic works, which reveal the psychological states of lyrical heroes, quite often highlighting the course of conflict situations. Therefore, the expressive sememes are important means of expressing the emotions of lyrical heroes and the expressiveness of poetic texts. The conducted analysis has shown that the nature of the semantic content of expressive sememes “slozy (tears)”, “zoyk (whoop)”, “kryk (a scream)”, “plakaty (cry)”, “rydaty (sob)”, “krychaty (to cry)” their stylistic role in the poetry of this period is determined not only by national and cultural attitudes, but also the psycho mental features of the authors.