Суфікс -тв(а): походження й функції

Abstract

У статті з’ясовано питання історії, структурно-семантичних і словотвірних особливостей похідних іменників із суфіксом -тв(а). Виявлено, що в праслов’янській мові в незначній, але показовій кількості девербативів суфікс ‑тв(а) закріпив ті функції, які виявлятимуться ідентифікувальними й в інші періоди розвитку української мови: продукування абстрактних віддієслівних назв, зокрема найменувань процесуальних дій, локативів, девербативів із семантичним відтінком результату дії. Мовні факти з пам’яток ХІ–ХІІІ століть в основному доводять здатність суфікса -тв(а) творити іменники від дієслівних основ, але піку продуктивності в давній русько-українській мові цей формант не досяг, хоч варто зважати на функційно-стилістичну обмеженість конфесійним стилем та, відповідно, старослов’янською мовою пам’яткового фонду ХІ–ХІІІ століть. Тому припускаємо, що ті похідні з ‑тв(а), котрі вдалося реконструювати в праслов’янській мові, ймовірно, лишалися в узусі русько-української мови. Аналізований формант -тв(а) у віддієслівних іменниках жіночого роду також зафіксовано у світських і церковних пам’ятках, які співвідносимо з періодом побутування староукраїнської мови. І хоч переконливої кількісної динаміки зафіксувати не вдалося, поява нових дериватів свідчить про маркування суфіксом -тв(а) девербативів на позначення назв опредметненого процесу та із семантичним відтінком результату дії. Віднайдені похідні на -тв(а) в окремих обстежених джерелах нової української мови дають підстави для поки що обережних висновків про незначне зростання продуктивності аналізованого форманта. Утім, гадаємо, це свідчить все ж про повнішу фіксацію лексичного фонду української мови в новоукраїнський період, яка не є релевантною загальній картині продуктивності суфікса -тв(а), хоч помірну продуктивність аналізований формант виявляє в діалектному словотворі. Огляд історії суфікса -тв(а) свідчить, що він хоч і не виявляв переконливої продуктивності кількісно, але, починаючи з праслов’янської мови, зберіг здатність утворювати іменники таких лексико-словотвірних типів: назви процесуальної дій, локативи, девербативи із семантичним відтінком результату дії, деякі девербативи з конкретним значенням.

In the article clarifies the issues of history, structural-semantic, and word-forming features of derived nouns with the suffix -tv (a). It was found that in the Proto-Slavic language in a small but indicative number of deverbatives the suffix -tv (a) fixed the functions that will be identifiable in other periods of Ukrainian language development: production of abstract verb nouns, including names of procedural actions, locatives, deverbatives with the semantic shade of the result of an action. Linguistic facts from the monuments of the XI-XIII centuries mainly prove the ability of the suffix -tv (a) to create nouns from verb bases, but it did not reach the peak of productivity in the ancient Russian-Ukrainian language, although functional and stylistic limitations of confessional style and accordingly, in the Old Slavonic language of the monument fund of the XI–XIII centuries should be taken into consideration. Therefore, we assume that those derivatives of -tv (a), which were reconstructed in the Proto-Slavic language, probably remained in the non-literary form of the Russian-Ukrainian language. The analyzed formant -tv (a) in feminine verb nouns is also recorded in secular and ecclesiastical monuments, which are correlated with the period of existence of the Old Ukrainian language. And although convincing quantitative dynamics could not be recorded, the emergence of new derivatives indicates the marking with the suffix -tv (a) deverbatives to denote the names of the objectified process and the semantic nuance of the result of the action. The found derivatives on -tv (a) in some surveyed sources of the new Ukrainian language give grounds for so far cautious conclusions about a slight increase in the productivity of the analyzed formant. However, we think that this indicates a more complete fixation of the lexical fund of the Ukrainian language in the New Ukrainian period, which is not relevant to the general picture of the productivity of the suffix -tv(a). Although the analyzed formant shows moderate productivity in dialect word-formation. A review of the history of the suffix -tv (a) shows that although it did not show convincing productivity quantitatively, but starting from the Proto-Slavic language it retained the ability to form nouns of such lexical and word-forming types: names of procedural actions, locatives, deverbatives with semantic nuance some deverbatives with a specific meaning.