Linguocultural motivation of synchronicity / asynchronicity of media communication genres in the Slavic information space

Abstract

The article argues the linguistic and cultural motivation of the synchronicity / asynchronicity of media genre paradigm in Slavic communicative space. The author formulates genre paradox, actual for modern media space, that is solved through the current concept of ‘format’ (traditional genres of news, interviews, articles, etc.). Medialinguistic motivation of analyzed processes of communicative dynamics of modern genres (versions of shows, advertisements, media analytics, reviews, stories, giveaways, etc.) is also based on a range of semantic priorities of society development, the nature of its presence in the modern media sphere of the globalized world. Linguistic realization, architectonics, extralinguistic nature – all these traditional criteria of the functional status of the genre are taken into account in accordance with the format of the so-called ‘genre Bible’ that determines its communicatively oriented identity or adaptability in different countries. It is also mentioned current tendency to genre generalization of media communication, when the field of culture is not a criterion for linguistic and cultural identification of society. Emphasis is made primarily on the prescribed technical capabilities of programs and special applications, and genres, stylistic resources and content – quite typical characteristics for public communication. The research focuses on the functional differentiation of ‘traditional’ and ‘new’ media that represent already established communicative models or successful genre formats that generally determines the criteria of identity in dynamics of Slavic media. The genre synchronicity / asynchronicity of their status and development was interpreted on the material of modern authoritative national print and television media (in Ukraine, Poland, Slovak Republic, Czech Republic, Bulgaria, Serbia) and social networks. The thesis on the globalization dimension of the dynamics of mass communication is actualized. Its professional interpretation is effectively identified in the constructs of the geolinguistic paradigm.

У статті аргументовано лінгвокультурологічну мотивацію синхронності/асинхронності медіажанрової парадигми у слов’янському комунікативному просторі. Автор формулює й інтерпретує актуальний для сучасного медіапростору жанровий парадокс, пов’язаний із сучасним поняттям «медійний формат». Медіалінгвістична мотивація аналізованих процесів комунікативної динаміки сучасних жанрів (інваріанти шоу, реклами, медіааналітики, огляди, сюжети, сторіз, гівевеї та ін.) коментується в контексті смислових пріоритетів розвитку суспільства, їх ідентифікації в сучасній медіасфері глобалізованого світу. Мовна реалізація, архітектоніка, екстралінгвістичний характер – усі ці традиційні критерії функціонального статусу жанру враховуються відповідно до формату так званої «жанрової Біблії», що визначає його комунікативно орієнтовану ідентичність чи адаптивність у різних країнах. Аргументується й сучасна тенденція до жанрового узагальнення медіакомунікації, коли сфера культури не є критерієм лінгвокультурної ідентифікації суспільства. Акцент робиться, насамперед, на прописаних технічних можливостях програм і спеціальних додатків, а жанри, стилістичні ресурси та контент – типові характеристики для публічної комунікації. Дослідження зосереджено на функціональній диференціації «традиційних» і «нових» медіа, що представляють уже усталені комунікативні моделі чи успішні жанрові формати, що загалом визначає критерії ідентичності в динаміці слов’янських медіа. Жанрову синхронність/асинхронність їх статусу та розвитку інтерпретовано на матеріалі сучасних авторитетних національних друкованих і телевізійних ЗМІ (в Україні, Польщі, Словаччині, Чехії, Болгарії, Сербії) та соціальних мереж. Актуалізовано тезу про глобалізаційний вимір динаміки масової комунікації, а її професійна інтерпретація ефективно ідентифікована в конструкціях геолінгвістичної парадигми.