Стратегія примирення та засоби її втілення в англомовному родинному дискурсі

Abstract

У статті йдеться про реалізацію стратегії примирення в комунікативних ситуаціях непорозуміння сучасного англомовного родинного дискурсу з адресантно-адресатною конфігурацією мовців «БАТЬКИ–ДІТИ» та симетричними/асиметричними відносинами інтерактантів, розглядаються прагмалінгвістичні особливості комунікативної ситуації непорозуміння. Дослідження проводилося на основі дискурсивних фрагментів, що являють собою мікродіалоги між членами родини, виокремлених методом суцільної вибірки з художніх творів авторів XX – початку XXI століття. Дискурс родинного спілкування тлумачиться у статті як комунікативна взаємодія мовців, споріднених родинними (шлюбними чи кровними) зв’язками, пов’язаних духовно, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю. Досліджено, що родинне спілкування сповнене великої кількості ситуацій непорозуміння. Родинне спілкування досліджується крізь призму конфронтації, оскільки сучасні дослідження у галузі прагмалінгвістики відображають зростання інтересу вчених до мовленнєвої взаємодії комунікантів у ситуаціях, що характеризуються недотриманням максим принципу комунікативного співробітництва: конфліктів у спілкуванні, коли мовленнєва поведінка комунікантів відзначається застосуванням конфліктної інтеракції. Комунікативна ситуація непорозуміння у дискурсі родинного спілкування втілюється у вигляді конфліктного діалогу (полілогу), який скеровується стратегією конфліктування або примирення залежно від кінцевої мети адресанта. У статті спираємося на поняття стратегії як когнітивно-прагматичної програми спілкування, що ґрунтується на мотивах комуніканта й визначає характер реалізації комунікативних актів у дискурсі, пов’язаних із загальним задумом спілкування, та тактики, що складаються із певних мовленнєвих ходів, які відповідають загальній стратегії. Стратегія примирення під час симетричного спілкування батьків та дітей втілюється за рахунок тактики аргументації. У разі їхнього асиметричного спілкування – тактиками переривання спілкування, вибачення. В усіх зазначених стратегіях провідними є стверджувальні конструкції з номінацією перепрошення.

The article deals with the realization of reconciliation strategy in the communicative situation of misunderstanding in the modern English family discourse with the addresser-addressee configuration of the speakers’ roles “PARENTSCHILDREN” and symmetric/asymmetric positions of interlocutors. Pragmalinguistic peculiarities of misunderstanding are inventoried. The investigation was based on the discourse fragments which were microdialogues between family members selected from literary works of the XX – beginning of the XXI century by means of continuous sampling. The article treats the family discourse as the communicative interaction of the speakers related by family (marital and consanguineous) ties, connected spiritually, by common household and mutual moral responsibility. It has been studied that family communication is full of a large number of situations of misunderstanding. Family communication is studied through the prism of confrontation, as modern research in pragmalinguistics reflects the growing interest of scientists in speech interaction of communicators in situations characterized by non-compliance with the principle of communicative cooperation: conflicts in communication, when speech behavior is marked by conflict interactions. The communicative situation of misunderstanding in the discourse of family communication is embodied in the form of a conflict dialogue (polylogue), which is guided by a strategy of colliding or reconciliation, depending on the ultimate goal of the addressee. The article focuses on the concept of strategy as a cognitive-pragmatic program of communication, based on the motives of the communicant and determines the nature of the implementation of communicative acts in discourse related to the general idea of communication, and tactics consisting of certain speech moves that correspond to the overall strategy. The strategy of reconciliation in symmetrical communication between parents and children is embodied through the tactics of argumentation. With their asymmetric communication – tactics of interruption of communication, apology. In all these strategies, the leading ones are affirmative constructions with the nomination of apology.