«Агресія» як імперативна норма міжнародного права: генезис розвитку

Abstract

У статті розкрито сутність «агресії» як імперативної норми сучасного міжнародного права. Закцентувано увагу на тому, що незважаючи на заборону агресії імперативними нормами міжнародного права та визнання її міжнародною спільнотою як міжнародного злочину, універсальної дефініції агресії до тепер не прийнято. Розгляд сутності агресії шляхом аналізу положень, що містяться у Статуті ООН, Декларації про принципи 1970 року та Гельсінському заключному акті 1975 р. потребують певного уточнення та розширення. Запропонована дефініція Резолюцією ГА ООН No 3314 потребує конвенційного закріплення, так як резолюції ГА ООН мають характер soft law. Положення Резолюції можуть перетворитись у міжнародно-правові звичаєві норми, проте, наявність факту перетворення положень даної резолюції на звичаєві норми на сучасному етапі є дискусійним й потребує додаткового обґрунтування. Зауважено, що визначення агресії також міститься також у Статуті МКС, втім, даний статут прийнятий порівняно невеликою кількістю держав, тому для держав-неучасниць ці положення не є обов’язковими. Окрім цього, Суд має юрисдикцію здійснювати правосуддя та виносити відповідні рішення лише у відношенні фізичних осіб. Тому, сьогодні існує актуальна необхідність щодо прийняття на універсальному конвенційному рівні дефініції агресії, що сприятиме попередженню міжнародного злочину агресії та підвищенню ефективності боротьби з нею. Безапеляційним є те, що заборона агресії отримує свій імперативний статус шляхом властивого їй раціоналізму і моральної авторитетності замість державної згоди.

The article reveals the essence of «aggression» as an imperative norm of modern international law. Attention is focused on the fact that despite the prohibition of aggression by the imperative norms of in-ternational law and its recognition by the international community as an international crime, a universal definition of aggression has not yet been adopted. Consideration of the essence of aggression by analyz-ing the provisions contained in the UN Charter, the Declaration of Principles of 1970 and the Helsinki Final Act of 1975 require some clarification and expansion. The definition proposed by the UN General Assembly Resolution No. 3314 needs to be confirmed by convention, as the resolutions of the UN Gen-eral Assembly have the nature of soft law. The provisions of the Resolution can be transformed into customary norms of international law, however, the fact of the transformation of the provisions of this resolution into customary norms at the current stage is debatable and requires additional justification.It is noted that the definition of aggression is also contained in the ICC Statute, however, this stat-ute has been adopted by a relatively small number of states, so these provisions are not mandatory for non-participating states. In addition, the Court has jurisdiction to administer justice and render appro-priate judgments only in relation to natural persons. Therefore, today there is an urgent need to adopt a definition of aggression at the universal convention level, which will contribute to the prevention of the international crime of aggression and increase the effectiveness of combating it. It is indisputable that the prohibition of aggression acquires its imperative status through its inherent rationalism and moral authority instead of state consent.