Деокупація та реінтеграція Криму: вплив правозахисних неурядових організацій

Abstract

У статті розглянуто проблеми, пов’язані із безперервною військовою окупацією Криму, яка призводить до серйозних змін, в т. ч. до занепаду людських прав. Перед державою давно стоїть завдання звільнити окупований Крим та повернути його до України. Стверджується, що деокупація та реінтеграція Криму містить ряд проблем, з якими необхідно розібратись, включно з проблемами правового характеру. На допомогу державі в цьому питанні приходять неурядові правозахисні організації (надалі – правозахисні НУО). На жаль, вчені не звертають великої уваги щодо впливу правозахисних НУО на процес деокупації та реінтеграції Криму. Втім, зважаючи на суспільний запит щодо відновлення територіальної цілісності України і дії владних структур, які націлені на звільнення Криму від російських загарбників, слід розглянути який вклад здійснюють правозахисні НУО у звільнення Кримського півострова. Зроблено висновок про те, що правозахисні неурядові організації здійснюють вирішальний вплив на рівні з державою Україна в питаннях захисту прав людини, деокупації та подальшої реінтеграції тимчасово окупованого Криму. Вони здійснюють міжнародну адвокацію, документування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, моніторинг прав людини в Криму і підтримку та захист постраждалим від репресій. Однак наразі нормативне регулювання впливу правозахисних НУО не вирішене, у зв’язку з чим ми пропонуємо доповнити ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» наступним пунктом: «Правозахисні недержавні організації здійснюють постійний моніторинг дотримання прав людини, надають інформацію у сфері захисту прав людини, здійснюють підтримку та надають захист постраждалим від злочинів на тимчасово окупованих територіях особам. Організації мають право документувати злочини проти людяності та воєнні злочини, що вчинені на тимчасово окупованих територіях й співпрацюють з органами державної влади на основі партнерства».

The article discusses the problems associated with the continuous military occupation of Crimea, which leads to serious changes, including to the decline of human rights. The state has long faced the task of liberating the occupied Crimea and returning it to Ukraine. It is argued that the de-occupation and reintegration of Crimea contains a number of problems that need to be dealt with, including problems of a legal nature. Non-governmental human rights organizations (hereinafter referred to as human rights NGOs) come to the aid of the state in this matter. Unfortunately, scientists do not pay much attention to the influence of human rights NGOs on the process of deoccupation and reintegration of Crimea. However, taking into account the public demand for the restoration of the territorial integrity of Ukraine and the actions of the power structures aimed at the liberation of Crimea from the Russian invaders, it is necessary to consider the contribution of human rights NGOs to the liberation of the Crimean peninsula.It was concluded that human rights non-governmental organizations exert a decisive influence on the level of the state of Ukraine in matters of human rights protection, de-occupation and further reintegration of the temporarily occupied Crimea. They carry out international advocacy, document war crimes and crimes against humanity, monitor human rights in Crimea and support and protect victims of repression. However, the normative regulation of the influence of human rights NGOs has not been resolved at the moment, in connection with which we propose to supplement Art. 5 of the Law of Ukraine “On Ensuring the Rights and Freedoms of Citizens and the Legal Regime in the Temporarily Occupied Territory of Ukraine” by the following clause: temporarily occupied territories to persons. Organizations have the right to document crimes against humanity and war crimes committed in temporarily occupied territories and cooperate with state authorities on the basis of partnership.”