Функціювання поняття "емоційний концепт" у сучасній лінгвістичній парадигмі

Abstract

У статті визначено специфіку функціювання поняття «емоційний концепт» у сучасній лінгвістиці. Було вирішено такі завдання: 1) виявити й окреслити основні етапи побутування поняття «емоційний концепт» у вітчизняному та закордонному мовознавстві за 1995–2020 рр.; 2) простежити тенденції сучасної дослідницької проблематики лінгвістики емоцій у зазначений період. Об’єктом статті постає поняття емоційного концепту. Предметом є дефініції терміна «емоційний концепт», дібрані з наукових мовознавчих праць за останні двадцять п’ять років. Методологійним підґрунтям роботи є здобутки емотиології та емотивної лінгвоекології: а) емоції притаманні мові та мовленню; б) емоція і когніція взаємопов’язані; в) емоції комунікативні; г) емоції міжкультурні; ґ) емоції семіотичні, кодуються знаками національних мов і транслюються за допомогою мовлення. Уперше емоційний концепт кваліфіковано як складник термінологійного апарату емотиології й виокремлено та схарактеризовано три етапи в еволюції поглядів на аналізоване явище у вітчизняному та закордонному мовознавстві за 1995–2020 рр. Перший етап (1995–2004 рр.) визначуваний позиціонуванням емоційного концепту як міждисциплінарного явища, що вивчається на перетині культурології, психології культури й когнітивної лінгвістики (А. Вежбицька, М. Красавський, Є. Винарська та ін.). На другому етапі (2005–2010 рр.) ґрунтовно опрацьовано питання вербалізації емоційного концепту на матеріалі одно- та різноструктурних мов (А. Попкова, К. Погосова, О. Борисов та ін.). Третій етап (2005–2020 рр.) характеризується різноаспектним вивченням з актуалізацією комунікативної специфіки, структурної організації та питань кодування емоційного концепту (В. Маслова, Н. Коробкіна, Ю. Шамаєва, О. Малярчук та ін.). Перспективу дослідження вбачаємо у встановленні кваліфікаційних ознак емоційної картини світу як базового поняття емотиології.

The article identifies the specifics of the functioning of the notion of “emotional concept” in modern linguistics. The following tasks were solved: 1) to identify and outline the main stages of the notion of “emotional concept” in domestic and foreign linguistics for 1995–2020; 2) to trace the tendencies of modern research problems of linguistics of emotions in the specified period. The object of the article is the notion of emotional concept. The subject is the definition of the term “emotional concept”, taken from scientific linguistic works for the last twenty five years. The methodological basis of the work is the achievements of emotiology and emotional linguistic ecology: a) emotions inherent in language and speech; b) emotion and cognition are interrelated; c) communicative emotions; d) intercultural emotions; e) emotions are semiotic, encoded by signs of national languages and transmitted by speech. For the first time the emotional concept is qualified as a component of the terminological apparatus of emotiology and three stages in the evolution of views on the analyzed phenomenon in domestic and foreign linguistics for 1995–2020 are distinguished and characterized. The first stage (1995–2004) is defined studied at the intersection of culturology, psychology of culture and cognitive linguistics (A. Vezhbytska, M. Krasavskyi, Ye. Vynarska, etc.). At the second stage (2005–2010) the issue of verbalization of the emotional concept on the material of one- and different-structured languages (A. Popkova, K. Pohosova, O. Borysov, etc.) was thoroughly studied. The third stage (2005 – 2020) is characterized by a multifaceted study with the actualization of communicative specifics, structural organization and coding of the emotional concept (V. Maslova, N. Korobkina, Yu. Shamaieva, O. Maliarchuk, etc.). We see the prospect of research in the establishment of qualifying features of the emotional picture of the world as a basic concept of emotiology.